Дайбера чорна

(Південнобережна, Південнобережна червона, Бігарро Дайбера)

Цю черешню, як випадковий сіянець, виявив близько 1862 р. в Гурзуфі (Крим) садівник А. Дайбер. Районовано по Північно-Кавказькому і Нижньо-Волзькому регіонах з 1947 р.

Дерево середньо- або сильноросле, з густою, широкоокруглою кро­ною. Листки видовжено-овальні, з округлою основою і поступо­вим переходом до верхівки, черешок з двома темно-червоними залізис­тами ближче до основи листової пластинки. Квітки по 2-3 в одному суцвітті, великі — 35 мм, з широкоовальними, злегка гофровани­ми пелюстками; чашечка 6 x 6 мм, широкочашоподібна; тичинки 6-13 мм, стовпчик маточки 12 мм, рильце маточки розташовується нижче пиляків.

Плід великий, з просторою воронкою, масою 6-6,6 г, широ­косердцеподібний з притупленою верхівкою, слабобугристий, чорно-червоний з рожевими підшкірними цяточками, чіткою лінією шва і бу­горком поперек черевного шва та борозенкою вздовж спинної сторони. М'якоть темно-червона, в міру дозрівання стає ніжною, дуже хорошого солодкого смаку зі слабким присутністю кислоти, колір соку інтен­сивний червоний. Плід містить сухих речовин — 19,0%, цукрів — 13,6%, вільних кислот — 0,8%, аскорбінової кислоти — 7,3 мг на 100 г сирої маси. Кісточка досить велика, масою 0,45 г, округло-яйцеподібна, становить до 7% від загальної маси плоду, погано відділяється від м'якоті. Плодоніжка близько 40 мм, прикріплена до плоду середньо.

Рослини вступають у плодоношення на 5 рік. Цвітіння відбувається в середні строки, достигання в середньопізні (кінець червня — початок липня). Найкращими сортами-запилювачами є: Гедельфінген, Жабуле, Бігарро Гоше, Рамон Олива, Золота, Францис, Кассіні рання, Чорний орел та ін. Сорт характеризується хорошою продуктивністю: в Криму у віці 16 років дерева дають до 90 кг плодів, максимально — 170 кг; в Краснодарському краї 70-80 кг, в період повного плодоношення. Дайбера чорна — від­мінний десертний сорт черешні, плоди на дереві достигають одночасно.

Сорт не відрізняється високою зимостійкістю, у незахищених місцях підмерзає: вегетативні частини при -30,3°С пошкоджуються до 2 балів, квіткові бруньки при -24°С в середньому до 72%, максимально — 83%. У звичайні роки грибковими хворобами уражується середньо, в сприятливі для розвитку хвороб — значно: коккомікозом до 4, моніліозом — 2, кластероспоріозом — до 4 балів.

Переваги: чудові десертні якості плодів, хороша про­дуктивність.

Недоліки: плоди схильні до ураження сірою гниллю.