Грибні хвороби
Борошниста роса — це поширене грибкове захворювання, яке спричиняється патогенами родини Erysiphaceae. Ці гриби є облігатними паразитами, які висмоктують поживні речовини з клітин рослини за допомогою спеціальних відростків, що проникають у тканини епідермісу.
Вміст розділу
Дискулез липи
Discula kriegeriana
Дискулезний некроз
Discula brunneotingens
Дискульоз
Discula
Дисцина
Discina
Дисцина щитоподібна
Discina perlata
Дисцинові
Discinaceae
Дисциотис
Disciotis
Дисциотіс жилковатий
Disciotis venosa
Дитіола
Ditiola
Дитопелльоз вільхи
Ditopella ditopa
Дитопельоз
Ditopella
Дихомітус
Dichomitus
Дихостереум
Dichostereum
Дихостереум темніючий
Dichostereum effuscatum
Дихотомія польова
Dichotomus campestris
Дихотомопілус
Dichotomopilus
Дихотомопілус довговолосий
Dichotomopilus dolichotrichus
Дихотомопілус індійський
Dichotomopilus indicus
Дихотомопілус фунікола
Dichotomopilus funicola
Дихотомофтороз портулаку
Dichotomophthora portulacae
Дихотомофторопсис
Dichotomophthoropsis
Дихотомофторопсис латаття
Dichotomophthoropsis nymphaearum
Дихотомофторопсис Сафіули
Dichotomophthoropsis safeeulaensis
Діаболе
Diabole
Діаболе кубенсіс
Diabole cubensis
Діалонектрія
Dialonectria
Діалонектрія епісферія
Dialonectria episphaeria
Діалонектрія яскраво-червона
Dialonectria sanguinea
Діапорте австралафрикана
Diaporthe australafricana
Діапорте хмелю
Diaporthe humulicola
Діапортове в'янення
Diaporthe foeniculina
Діапортове в'янення актинідії
Diaporthe actinidiae
Діапортове в'янення винограду
Diaporthe vitimegaspora
Діапортове в'янення кеш'ю
Diaporthe anacardii
Діапортове в'янення кизильника
Diaporthe cotoneastri
Діапортове в'янення маніоку
Diaporthe manihotis
Діапортове в'янення папаї
Diaporthe caricae-papayae
Діапортове в'янення подорожника
Diaporthe subordinaria
Діапортове в'янення сої
Diaporthe columnaris
Діапортове в’янення аннонових
Diaporthe annonacearum
Діапортове в’янення пальм
Diaporthe phoenicicola
Діапортове відмирання кори
Diaporthe decorticans
Діапортове всихання
Diaporthe decedens
Діапортове всихання
Diaporthe nobilis
Діапортове всихання пагонів
Diaporthe kongii
Діапортовий некроз
Diaporthe cytosporella
Діапортовий некроз берези
Diaporthe betulicola
Діапортовий некроз гілок
Diaporthe strumella
Діапортовий рак
Diaporthe perniciosa
Діапортовий рак дугласії
Diaporthe lokoyae
Діапортовий рак інжиру
Diaporthe cinerascens
Діапортовий рак плодових
Diaporthe ambigua
Діапортові гриби
Diaporthales
Діапортові гриби
Diaporthaceae
Діапортові гриби
Diaporthomycetidae
Діапортоз баштанних культур
Diaporthe melonis
Діапортоз берези
Diaporthe betulae
Діапортоз гарденії
Diaporthe gardeniae
Діапортоз евкаліпта
Diaporthe lusitanicae
Грибні хвороби
Хвороба вражає широкий спектр сільськогосподарських культур, включаючи зернові, овочеві, плодово-ягідні насадження та декоративні квіти. Особливо часто від неї страждають огірки, кабачки, виноград, яблуні та троянди, що вимагає пильної уваги агрономів протягом усього вегетаційного періоду.
Основним симптомом є поява білого або сіруватого нальоту на поверхні листків, стебел та плодів. На початкових стадіях він виглядає як легка павутинка, але згодом стає густішим, нагадуючи борошно. Уражені тканини під нальотом швидко втрачають тургор, набувають бурого кольору і з часом відмирають.
Розвиток інфекції активізується при помірних температурах від +15°C до +25°C та високій вологості повітря. Також факторами ризику є надмірне внесення азотних добрив та загущені посіви, які перешкоджають нормальній циркуляції повітря, створюючи ідеальний мікроклімат для розмноження спор грибка.
Вредоносність патогена полягає у виснаженні рослини, оскільки вона витрачає ресурси на відновлення пошкоджених тканин замість формування врожаю. Порушення фотосинтезу призводить до суттєвого зменшення маси плодів, погіршення їх смакових якостей та загального зниження врожайності на 30–50% і більше.
Система захисних заходів передбачає комплексний підхід:
- Використання стійких до хвороби сортів.
- Регулярна санітарна обрізка та видалення уражених решток рослин.
- Забезпечення оптимального режиму поливу без надмірного зволоження повітря.
- Збалансоване живлення з акцентом на калій та фосфор.
- Використання хімічних фунгіцидів та біопрепаратів на основі бактерій-антагоністів.