Люцернова товстоніжка

Люцернова товстоніжка (лат. Bruchophagus kolobovae) належить до ряду Перетинчастокрилі, родини Eurytomidae. Цей шкідник є одним із найнебезпечніших для спеціалізованих насінницьких господарств.

Доросла комаха — дрібна хальцида чорного кольору, довжина тіла якої становить близько 2 мм. Вона має характерне потовщення на задніх стегнах, що є важливою діагностичною ознакою.

Личинка, яка безпосередньо завдає шкоди, — білувата, дугоподібно зігнута, безнога, з розвиненим ротовим апаратом. Вона веде прихований спосіб життя всередині насінини, тому візуально помітити її на ранніх етапах важко.

Біологія виду тісно пов'язана з генеративними органами люцерни. Зимують личинки останнього віку всередині насіння, що залишилося на полі або було зібране разом із врожаєм.

Навесні, у фазі формування насіння, відбувається заляльковування, після чого імаго прогризають отвори в оболонці насіння і виходять назовні для розмноження.

Шкідник спеціалізується на пошкодженні насіння люцерни посівної. У разі масового розмноження здатний знищити значну частину врожаю насінників.

Личинки повністю виїдають вміст насінини — ендосперм та зародок, залишаючи лише тонку оболонку. Така насінина втрачає схожість і стає непридатною для висіву.

Шкодочинність полягає не лише у зниженні ваги врожаю, а й у значному погіршенні посівних якостей насіннєвого матеріалу. Фермери часто отримують насіння, яке візуально виглядає нормально, але має нульову схожість.

Пошкоджені боби часто передчасно достигають і опадають, що призводить до втрат при механізованому збиранні. Загальний відсоток втрат може варіюватися від 20 до 60% залежно від інтенсивності заселення.

Окрім прямої шкоди, наявність пошкодженого насіння ускладнює сертифікацію посівного матеріалу через жорсткі вимоги до чистоти та схожості насіння.

Головною ознакою зараження є наявність круглих отворів діаметром близько 0,5 мм на поверхні бобів. Через ці отвори дорослі комахи виходять назовні після завершення розвитку.

При візуальному огляді посівів у період наливу бобів можна помітити скупчення дрібних чорних комах. Вони найбільш активні в теплі сонячні дні, коли активно літають над травостоєм.

Пошкоджені насіння, якщо їх висипати у воду, спливають на поверхню, оскільки вони порожні всередині. Це простий метод експрес-діагностики ступеня зараженості отриманого врожаю.

На полях із високою чисельністю шкідника боби виглядають деформованими, а окремі частини суцвіть можуть передчасно жовтіти. Порушується процес нормального дозрівання плодів.

У лабораторних умовах насіння можна перевірити методом розрізання, де в середині виявляються личинки, лялечки або залишкові продукти життєдіяльності шкідника.

Основою захисту є дотримання просторової ізоляції між новими насінниками та старими площами люцерни, де накопичується популяція товстоніжки.

Агротехнічний контроль передбачає зяблеву оранку з повним загортанням рослинних решток у ґрунт. Це перериває життєвий цикл шкідника, оскільки імаго не можуть вибратися з-під шару землі.

Важливим є дотримання строків збирання — максимально швидке збирання врожаю зменшує можливість вильоту чергового покоління шкідників.

Хімічний захист ефективний у фазі бутонізації — початку цвітіння. Інсектициди системної або контактної дії знищують імаго до моменту, коли вони встигнуть відкласти яйця в молоді боби.

• Ретельне очищення насіння від щуплих та порожніх зерен.
• Знищення диких бобових рослин на межах полів.
• Використання стійких до шкідника сортів люцерни, якщо вони доступні.