Листовійка багатоїдна

Гусінь цього виду проходить кілька етапів розвитку, змінюючи забарвлення від світло-жовтого до сіро-зеленого. Вона дуже рухлива і при виникненні загрози швидко спускається на павутинці вниз.

Біологія шкідника залежить від температурних умов регіону. Зазвичай розвивається одне покоління на рік, а зимує шкідник на стадії гусениці першого віку у щільних коконах у щілинах кори або ґрунту.

Самки відкладають яйця на кору дерев або на поверхню листя культурних та бур'янистих рослин. Плодючість однієї самиці може складати кілька сотень яєць.

Сприятливими умовами для розмноження є помірно волога весна та початок літа, що забезпечує високий відсоток виживання гусениць після виходу з місць зимівлі.

Цей шкідник є поліфагом, тому пошкоджує широкий спектр культур. Найбільше страждають плодові дерева: яблуня, груша, вишня, а також ягідні кущі, зокрема малина та смородина.

Значної шкоди завдається польовим культурам: гусінь пошкоджує посіви озимих зернових, соняшнику, цукрових буряків та бобових рослин.

Бур'яни часто виступають резерваторами шкідника. Наявність осоту, лободи чи полину на полі значно збільшує ризик міграції гусені на культурні рослини.

У садах листовійка пошкоджує не лише листя, а й зав'язі плодів, що призводить до їхнього осипання та погіршення товарних якостей врожаю.

На посівах зернових гусінь гризе флаговий листок і колосся, що призводить до погіршення процесу фотосинтезу та зниження маси тисячі зерен.

Розвиток починається навесні, коли гусінь залишає місця зимівлі та починає харчуватися бруньками, що набрякають, а потім молодим листям.

Найбільша шкодочинність спостерігається у травні та червні, коли гусінь старшого віку активно живиться і готується до заляльковування.

Літ метеликів відбувається у червні та липні. Це період активного спарювання та відкладання яєць для розвитку наступного покоління.

Молода гусінь до осені готує спеціальні кокони (гібернакули) для успішної перезимівлі під корою дерев або у верхньому шарі ґрунту.

Погодні умови, як-от затяжні дощі, можуть дещо сповільнювати розвиток, проте листовійка демонструє високу адаптивність до мінливого клімату.

Першим симптомом зараження є скручування листя у трубочки, кокони або окремі грудочки, які гусінь скріплює міцною павутиною.

Всередині цих скручених листків можна помітити екскременти шкідника, що свідчить про його постійну присутність і активне живлення.

На деревах чітко видно пошкоджені бруньки, що не розпускаються, а також об’їдені краї молодого листя, які стають нерівними та дірявими.

На суцвіттях та молодих зав'язях видні сліди виїдання тканин, що згодом стають місцем розвитку вторинної інфекції або загнивання плодів.

• Листя, скручене в трубочки за допомогою павутини;
• Наявність виїдених отворів у бруньках;
• Деформація молодих пагонів;
• Екскременти гусені всередині "гнізд" із листя;
• Пошкодження плодів та зав'язей.

Для боротьби зі шкідником ефективно використовувати агротехнічні заходи: видалення бур'янів та глибока оранка міжрядь, що знищує місця зимівлі.

Очищення кори дерев та видалення пошкоджених гілок навесні допомагає суттєво зменшити чисельність популяції ще до початку вегетації.

Біологічний метод, що базується на застосуванні ентомофагів або бактеріальних препаратів, є безпечним та дієвим у період відродження гусені.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів, якщо чисельність шкідника перевищує економічний поріг шкодочинності.

Використання феромонних пасток дозволяє контролювати початок та масовість льоту метеликів, що дає змогу вчасно вжити захисних заходів.