Довідник · Шкідники

Листовійки

Листовійки (лат. Tortricidae) — це велика родина метеликів, що включає тисячі видів. Дорослі особини — це невеликі метелики з розмахом крил від 10 до 30 мм, які зазвичай мають захисне забарвлення, що дозволяє їм ідеально маскуватися на корі дерев або сухій рослинності.

524 позицій

Вміст розділу

Листовійка розанна Choristoneura rosaceana Листовійка розанна Notocelia rosaecolana Листовійка розанова Notocelia roborana Листовійка селенана Ancylis selenana Листовійка сережкова Epinotia nisella Листовійка сіра Cnephasia incertana Листовійка сіра лляна Cnephasia stephensiana Листовійка сірувата Acleris senescens Листовійка сітчаста Adoxophyes Листовійка сітчаста Choristoneura retiniana Листовійка сітчаста Lozotaenia retiana Листовійка сливова Hedya pruniana Листовійка Сміта Spilonota smithiana Листовійка соснова Rhyacionia buoliana Листовійка соснова Буска Rhyacionia busckana Листовійка соснова чорна Cydia cosmophorana Листовійка строкатозолотиста Celypha lacunana Листовійка строкатозолотиста Archips xylosteanus Листовійка строкатокрила Homona nubiferana Листовійка строкатокрила Acleris laterana Листовійка строкатокрила лісова Orthotaenia undulana Листовійка сунична Archips obsoletana Листовійка тимофіївкова Aphelia paleana Листовійка Трістрама Cnephasia tristrami Листовійка тьмяна Neosphaleroptera nubilana Листовійка Форстера Lozotaenia forsterana Листовійка хвойна Ptycholomoides aeriferana Листовійка червонувато-бура Acleris notana Листовійка чорнична Ancylis angustifasciana Листовійка чорнична Rhopobota myrtillana Листовійка шипшинова Hedya ochroleucana Листовійка яблунева плямиста Olethreutes malana Листовійка яблунева темно-бура Archips fuscocupreanus Листовійка ялинова Choristoneura orae Листовійка ялинова кривовуса Pseudohermenias abietana Листовійка ялинова мала Epinotia fortunana Листовійка ялинова пагонова Cydia duplicana Листовійка ялицева сіра Epinotia subsequana Листовійка ялицева червоноголова Zeiraphera rufimitrana Листовійка-аклеріс Acleris Листовійка-анциліс Ancylis nebeculana Листовійка-анциліс Ancylis partitana Листовійка-анциліс Ancylis tineana Листовійка-анциліс лісова Ancylis hylaea Листовійка-апоктена Apoctena Листовійка-брунькоїд Spilonota lechriaspis Листовійка-брунькоїд мінлива Spilonota prognathana Листовійка-брунькоїд ялицева Epinotia nigricana Листовійка-гармолога Harmologa Листовійка-гейтскларкеана Gatesclarkeana erotias Листовійка-голкоїд Epinotia nanana Листовійка-голкоїд пігмей Epinotia pygmaeana Листовійка-голкоїд ялинова Epinotia tedella Листовійка-дихелія Dichelia Листовійка-евкосма Eucosma phylloscia Листовійка-екзартема Exartema Листовійка-ендотенія Endothenia hebesana Листовійка-етес Aethes Листовійка-кнефазіелла Cnephasiella Листовійка-кроезія Croesia
Маркетплейс

Товари розділу · 12

Весь каталог

Листовійки

Головна біологічна особливість цієї групи полягає у поведінці личинок — гусениць. Вони мають виражений інстинкт згортання листків у «трубочки» або «пакети», скріплюючи їх павутиною. Така схованка забезпечує гусениці захист від несприятливих погодних умов та природних ворогів.

Життєвий цикл більшості видів включає стадії яйця, личинки (гусениці), лялечки та імаго (метелика). Залежно від кліматичної зони, листовійки можуть розвиватися у кількох поколіннях протягом вегетаційного періоду, що значно ускладнює контроль їх чисельності.

Систематично листовійки належать до ряду Лускокрилі (Lepidoptera). У сільському господарстві їх розділяють за харчовими вподобаннями: плодові, ягідні, декоративні або універсальні види, здатні пошкоджувати широкий спектр деревних і чагарникових порід.

Зимують шкідники найчастіше на стадії гусениці в щільних коконах або у фазі яйця, відкладеного на кору гілок. Навесні, з початком сокоруху, гусениці активізуються і починають живитися бруньками та молодим листям.

Листовійки є поліфагами, що шкодять майже всім плодовим культурам: яблуні, груші, сливі, вишні, черешні, а також виноградникам. Деякі види завдають критичної шкоди ягідникам, зокрема смородині, малині та суниці.

Пошкодження починаються зі знищення бруньок, які не розпускаються, що призводить до значних втрат майбутнього врожаю. Згодом гусениці переходять на молоді листки, скелетуючи їх або повністю з'їдаючи листову пластинку.

Особливу небезпеку становить пошкодження генеративних органів: бутонів, квіток і зав'язей. Пошкоджені квітки осипаються, а зав'язі припиняють розвиток і часто передчасно опадають, що знижує товарну якість та кількість врожаю.

Плоди, пошкоджені гусеницями старшого віку, вкриваються глибокими борознами, червоточинами та виразками. Такі ураження роблять продукцію непридатною для зберігання і сприяють розвитку грибкових хвороб, таких як плодова гниль.

Масове розмноження листовійок призводить до значного ослаблення дерев, зниження їхньої зимостійкості та порушення процесів закладання квіткових бруньок, що негативно впливає на стабільність плодоношення саду.

Активність листовійок починається навесні, коли середньодобова температура повітря сягає +10...+12°C. У цей період гусениці, що перезимували, виходять із схованок і починають інтенсивно живитися бруньками.

Літ метеликів першого покоління зазвичай збігається з фазами бутонізації та цвітіння плодових культур. Саме в цей період самки активно відкладають яйця на листя або кору гілок.

У літній період (червень–липень) спостерігається пік шкідливості гусениць наступних поколінь. Залежно від виду, розвиток личинок може тривати до початку осені, що вимагає проведення захисних заходів у кілька етапів.

За сприятливих погодних умов (помірно тепла та волога погода) темпи розмноження листовійок різко зростають. Спекотне та посушливе літо може дещо уповільнити розвиток окремих видів, але не усуває проблему повністю.

Наприкінці сезону (вересень–жовтень) гусениці останнього покоління шукають місця для зимівлі: у тріщинах кори, під опалим листям, у сухих стеблах бур'янів або ґрунті, де окуклюються чи переходять у стан діапаузи до весни.

Головною ознакою присутності шкідника є скручене, склеєне павутиною листя у формі «сигари» або «конверта». Якщо розгорнути такий листок, всередині обов'язково буде гусениця, яка при небезпеці починає активно рухатися.

  • Пошкоджені бруньки, що виглядають засохлими і не розпускаються навесні.
  • Наявність павутини на пагонах, між листям та біля плодоніжок.
  • Об'їдені краї листя або великі отвори в листових пластинках.
  • Опадання зав'язей та наявність на плодах поверхневих пошкоджень.
  • Засихання суцвіть, оповитих павутинням, які тривалий час залишаються на дереві.

Система захисту від листовійок має бути комплексною і включати агротехнічні, біологічні та хімічні методи. Важливо дотримуватися термінів обробок, орієнтуючись на фенофази розвитку шкідника.

Агротехнічні заходи включають регулярне очищення штамбів від старої кори, де зимують гусениці, а також осіннє прибирання та знищення опалого листя. Важливо своєчасно проводити обрізку уражених гілок із гніздами шкідника.

Для моніторингу чисельності ефективні феромонні пастки, які допомагають визначити початок льоту метеликів і точно розрахувати час для обробки інсектицидами, коли народжуються молоді гусениці.

Біологічний метод передбачає використання препаратів на основі Bacillus thuringiensis, які ефективні проти гусениць молодшого віку. Також корисно залучати до саду ентомофагів — природних ворогів, зокрема трихограму, яка знищує яйця шкідника.

Хімічні обробки проводять лише за перевищення порогу шкодочинності. Використовують системні або контактно-кишкові інсектициди з груп піретроїдів, неонікотиноїдів чи регуляторів росту, суворо дотримуючись інтервалів для запобігання резистентності.