Листовійка сливова

Листовійка сливова (лат. Hedya pruniana) належить до ряду Лускокрилі, родини Листовійки. Це поширений шкідник, що спеціалізується на плодово-ягідних культурах.

Доросла особина — метелик із розмахом крил до 18 мм, який має специфічне забарвлення передніх крил із чітким розділенням на темну та світлу зони.

Личинка (гусениця) має довжину до 15 мм, забарвлена в сірувато-бурі відтінки з темною блискучою головою та щитком.

Лялечка розвивається всередині пошкоджених листків, згорнутих у трубки, або в тріщинах кори, де вона перебуває у захисному коконі.

Комаха є типовим представником фауни плодових садів, яка завдає істотної шкоди промисловим насадженням та приватним присадибним ділянкам.

Найбільшу небезпеку для врожаю становлять гусениці, які живляться бруньками, квітками та листям кісточкових культур, особливо сливи.

Молоді гусениці виїдають вміст бруньок, що призводить до їх засихання та відсутності плодоношення на пошкоджених пагонах.

Пізніше личинки стягують листя павутиною, формуючи своєрідні «гнізда», всередині яких вони скелетують листя, залишаючи лише жилки.

Пошкодження генеративних органів веде до масового опадання зав’язі, що суттєво зменшує обсяг товарної продукції в кінці сезону.

Тривале живлення гусениць викликає загальну дефоліацію дерев, що негативно позначається на закладанні бруньок для врожаю наступного року.

Зимують шкідники на стадії гусениці молодшого віку в коконах, схованих у заглибленнях кори дерев або біля основних гілок.

Вихід гусениць після зимівлі розпочинається навесні, коли середньодобова температура повітря перевищує поріг 8–10 градусів тепла.

Літ метеликів першої генерації зазвичай припадає на червень, коли дорослі особини починають відкладати яйця на поверхню листя.

Повний цикл розвитку одного покоління залежить від погодних умов, причому найінтенсивніший розвиток спостерігається у спекотні періоди.

Протягом року розвивається одна генерація, але в умовах теплого клімату можливий розвиток часткового другого покоління наприкінці літа.

Однією з перших ознак присутності шкідника є наявність «забитого» павутиною листя, яке згорнуте в трубочку або скручене в кулю.

Пошкоджені бруньки навесні не розпускаються, стають бурими, що нагадує ураження деякими іншими видами листовійок або квіткоїдами.

Виявлення метеликів у вечірній час або наявність павутинних гнізд на верхівках пагонів є чітким сигналом до початку захисних заходів.

Наявність екскрементів гусениць, що застрягли у павутині між листям, є надійним діагностичним показником активності шкідника.

Пожовтіння та передчасне опадання пошкодженого листя в середині літа також вказує на осередки розмноження листовійки.

Ефективний захист починається з агротехнічних заходів, зокрема очищення стовбурів від старої кори та знищення прикореневої порослі.

Механічне знищення гнізд гусениць шляхом їх обрізки та подальшого спалювання дозволяє знизити чисельність шкідника на малих площах.

Біологічний метод передбачає обприскування дерев препаратами на основі ентомопатогенних бактерій у період масового виходу гусениць.

Хімічний захист слід проводити із застосуванням інсектицидів широкого спектра дії до або відразу після цвітіння плодових дерев.

• Моніторинг чисельності за допомогою феромонних пасток.
• Використання інсектицидів системної дії.
• Залучення природних ворогів, зокрема птахів та корисних комах-ентомофагів.