Борошнисті червеці
Борошнисті червці — це велика група комах-сисунів родини Pseudococcidae (ряд Напівтвердокрилі), назва яких походить від білого борошнистого воскового нальоту на тілі.
Вміст розділу
Борошнистий червець Квона
Balanococcus kwoni
Борошнистий червець кокосовий
Dysmicoccus cocotis
Борошнистий червець Ландо
Pseudococcus landoi
Борошнистий червець Лепелле
Dysmicoccus lepelleyi
Борошнистий червець лептоспермума
Maconellicoccus leptospermi
Борошнистий червець Ліндингера
Planococcus lindingeri
Борошнистий червець лічі
Hordeolicoccus nephelii
Борошнистий червець лорантовий
Paraputo loranthi
Борошнистий червець Маккензі
Dysmicoccus mackenziei
Борошнистий червець Маконеллікоккус
Maconellicoccus
Борошнистий червець мініма
Phenacoccus minimus
Борошнистий червець Накахари
Pseudococcus nakaharai
Борошнистий червець неотріонімус
Neotrionymus
Борошнистий червець новозеландський
Trionymus diminutus
Борошнистий червець пасльоновий
Phenacoccus solani
Борошнистий червець переривчастий
Phenacoccus interruptus
Борошнистий червець пилкозубий
Peliococcus serratus
Борошнистий червець протейний
Delottococcus proteae
Борошнистий червець Растрококкус
Rastrococcus invadens
Борошнистий червець Растрококкус
Rastrococcus rubellus
Борошнистий червець роду Dysmicoccus
Dysmicoccus
Борошнистий червець роду Exallomochlus
Exallomochlus
Борошнистий червець роду Trionymus
Trionymus
Борошнистий червець роду Катаенококкус
Cataenococcus
Борошнистий червець роду Крізікоккус
Crisicoccus
Борошнистий червець роду Парапуто
Paraputo
Борошнистий червець роду Планококкус
Planococcus
Борошнистий червець роду Фенакоккус
Phenacoccus
Борошнистий червець Сандіні
Puto sandini
Борошнистий червець Соленедіос
Pseudococcus solenedyos
Борошнистий червець соленопсис
Phenacoccus solenopsis
Борошнистий червець Сулавесі
Exallomochlus sulawesicus
Борошнистий червець Туттле
Heterococcus tuttlei
Борошнистий червець угандійський
Maconellicoccus ugandae
Борошнистий червець фінітовий
Dysmicoccus finitimus
Борошнистий червець Холла
Planococcus halli
Борошнистий червець цитрусовий
Pseudococcus calceolariae
Борошнистий червець цукрової тростини
Saccharicoccus sacchari
Борошнистий червець цукрової тростини
Saccharicoccus
Борошнистий червець цукрової тростини
Pseudococcus saccharicola
Борошнистий червець щетинистий
Phenacoccus hystrix
Борошнистий червець юки
Puto yuccae
Борошнистий червець юта
Trionymus utahensis
Борошнистий червець японський
Pseudococcus kraunhiae
Виноградний борошнистий червець
Phenacoccus pergandei
Виноградний борошнистий червець
Pseudococcus maritimus
Виноградний борошнистий червець
Planococcus ficus
Вівсяний борошнистий червець
Phenacoccus avenae
Вістерієвий борошнистий червець
Dysmicoccus wistariae
Врібургія
Vryburgia
Геліокок
Heliococcus
Геліокок чистецевий
Heliococcus stachyos
Геліококк руйнівний
Heliococcus destructor
Геліококкус льодовиковий
Heliococcus glacialis
Геліококус сальвонікус
Heliococcus salvonicus
Геліококус Саммервілля
Heliococcus summervillei
Гетерококк
Heterococcus
Гіацинтовий борошнистий червець
Pseudococcus hyacinthi
Гібіскусовий борошнистий червець
Maconellicoccus hirsutus
Гіпогеокок
Hypogeococcus
Товари розділу · 12
Борошнисті червеці
Дорослі самки зазвичай овальної форми, мають розмір від 3 до 6 мм, тоді як самці зустрічаються рідко, мають крила і не харчуються, займаючись лише розмноженням.
До цієї групи належить чимало видів, що мають загальні морфологічні ознаки та особливості життєвого циклу, що дозволяє класифікувати їх як єдину групу шкідників.
Життєвий цикл включає стадії яйця, личинки та дорослої особини, причому яйця захищені спеціальним «яйцевим мішком», що нагадує шматочки вати.
Ці комахи є поліфагами, тому здатні завдавати шкоди величезній кількості видів рослин, включаючи декоративні, овочеві та плодові культури.
Борошнисті червці пошкоджують наземні органи рослин, висмоктуючи сік із молодих пагонів, листя, квітів та навіть плодів, що виснажує рослинний організм.
Під час харчування вони виділяють липку «медвяну росу», яка стає поживним середовищем для розвитку сажистих грибів, що блокують дихання та фотосинтез листків.
Внаслідок ураження рослини сильно деформуються, листя жовтіє та передчасно опадає, а ріст нових пагонів майже повністю зупиняється.
Окрім прямої шкоди, червці є активними переносниками вірусних хвороб рослин, що значно ускладнює подальше лікування та відновлення культур.
У тепличному господарстві шкідливість червців є особливо високою, оскільки вони здатні знищити весь врожай за дуже короткий проміжок часу.
У закритому ґрунті або в приміщеннях з опаленням розмноження борошнистих червців може відбуватися безперервно протягом усього року.
У відкритих умовах активність комах починається з встановленням стабільного тепла, коли температура повітря стабільно тримається на рівні вище 15°C.
Оптимальні умови для їх швидкого розвитку — це поєднання температури повітря від 22 до 25°C з високою вологістю, що сприяє активному відкладанню яєць.
Взимку шкідники частіше переховуються в корі дерев або в прикореневій зоні багаторічних рослин, вичікуючи сприятливих умов для нової хвилі розмноження.
Одне покоління може розвиватися від 3 до 4 тижнів, тому за один сезон популяція може розростися до катастрофічних масштабів при відсутності втручання.
Найперша ознака — поява характерних білих ватоподібних грудочок у пазухах листя, на стеблах та під лусочками бруньок, де шкідники облаштовують колонії.
Липкість поверхні листя та поява чорного нальоту від сажистого грибка є вірними показниками того, що колонія червця вже досить велика.
Рослина виглядає пригніченою: пагони викривлені, листя втрачає колір, засихає, а процес цвітіння порушується або зовсім припиняється.
- Білий пухнастий наліт на органах рослин
- Краплі солодких виділень на листках
- Пожовтіння та деформація молодих листків
- Наявність чорного сажистого грибка
- Раптове в'янення рослини при вологому ґрунті
Якщо пошкоджена коренева система, ознаки ураження стають помітними лише тоді, коли рослина починає масово в'янути, що потребує негайної перевірки кореневої грудки.
Ефективний захист від борошнистого червця потребує системного підходу та регулярності, оскільки восковий наліт захищає комах від багатьох контактних препаратів.
Механічна очистка рослин від видимих колоній за допомогою змоченого у спирті або мильному розчині тампона є важливою для зменшення початкової кількості шкідників.
Використання біологічних засобів, зокрема ентомофагів, дозволяє контролювати чисельність шкідника без застосування агресивної хімії у житлових приміщеннях.
Для промислових масштабів найкраще підходять системні інсектициди, які всмоктуються рослиною і знищують шкідників під час їхнього харчування соком.
Профілактика включає ретельний карантин нових рослин та підтримання високої гігієни, що значно знижує ризик появи цього небезпечного шкідника.