Виноградний борошнистий червець

Виноградний борошнистий червець (Planococcus ficus) належить до ряду напівтвердокрилих, родини борошнистих червеців. Дорослі самиці мають овальне тіло розміром 3–4 мм, вкрите білим борошнистим восковим нальотом.

Самці значно менші за самиць, мають одну пару крил і не живляться, оскільки їхній життєвий цикл дуже короткий і присвячений виключно розмноженню.

Личинки, яких називають «бродяжками», є найбільш рухливою та вразливою стадією, вони мають яскраво-жовте забарвлення та швидко розселяються по всій рослині.

Розвиток шкідника відбувається з неповним перетворенням, і в теплих регіонах він може давати до 7 поколінь за один вегетаційний період.

Зимують шкідники переважно у тріщинах кори старого дерева або під відмерлими лусочками штамба, очікуючи сприятливих умов для пробудження.

Основними культурами, що страждають від цього шкідника, є виноград, інжир, цитрусові та деякі види декоративних дерев.

Він висмоктує сік із зелених частин лози, що призводить до загального виснаження рослини та зниження врожайності.

Червець є переносником вірусних інфекцій, зокрема вірусу скручування листя винограду, який не піддається лікуванню та швидко поширюється на сусідні кущі.

Виділення медяної роси створює сприятливе середовище для грибкових захворювань, що псує товарний вигляд та смакові якості ягід.

У разі сильного зараження спостерігається затримка росту пагонів, осипання квіток та передчасне старіння листкового апарату.

Весняна активність червеця починається, коли середньодобова температура повітря перевищує 12–15 градусів за Цельсієм.

Найбільшої шкоди популяція завдає в середині літа, коли температурний режим є оптимальним для інтенсивного розмноження та живлення.

Протягом літа на кущах одночасно можна виявити всі стадії розвитку шкідника: яйця, личинки та дорослих особин.

Восени, зі зниженням температури, спостерігається міграція личинок у місця зимівлі — вглиб штамба або кореневої системи.

Моніторинг слід проводити протягом усієї вегетації, особливу увагу приділяючи огляду пагонів та нижньої частини листя.

Наявність білих «ватних» утворень на лозі або в пазухах листків є першою ознакою зараження виноградним червецем.

Липкість поверхні ягід та листків, викликана виділеннями шкідника, свідчить про активну фазу його життєдіяльності на кущі.

Скупчення мурах на виноградному кущі часто вказує на наявність колоній червеця, оскільки мурахи харчуються його солодкими виділеннями.

Чорний наліт, що покриває листя, свідчить про розвиток сажистого грибка на паді, яку виділяє шкідник під час живлення.

• Білий наліт, схожий на борошно
• Липкий слід на листі
• Активність мурах
• Чорний грибковий наліт
• Деформація листків

Важливим заходом є агротехнічна очистка штамбів від старої кори, де зимує значна частина популяції шкідника.

Боротьба з мурахами, які захищають червеців від хижаків, є обов’язковим доповненням до хімічних методів захисту.

Хімічні обробки проводять у період масового виходу личинок-бродяжок, коли вони найбільш чутливі до впливу інсектицидів.

Використання системних препаратів дозволяє знищити шкідника, що знаходиться під захистом воскового нальоту або всередині схованок.

Біологічний метод, зокрема випуск хижих комах, є ефективним інструментом в інтегрованих системах захисту виноградників.