Борошнистий червець цукрової тростини

Борошнистий червець цукрової тростини (Saccharicoccus sacchari) належить до ряду напівтвердокрилих (Hemiptera) та родини Pseudococcidae.

Цей шкідник вирізняється овальним тілом, вкритим білим порошкоподібним нальотом, який захищає його від несприятливих умов середовища.

Розвиток комах відбувається шляхом неповного перетворення, причому самиці протягом усього життя залишаються малорухливими.

Рухливість зберігають лише личинки першого віку, які завдяки своїм дрібним розмірам легко переносяться вітром на великі відстані.

Життєвий цикл шкідника досить швидкий, що дозволяє за сприятливих умов формувати кілька поколінь за один вегетаційний період.

Основним господарем є цукрова тростина, але комаха здатна вражати й інші представники родини злакових.

Шкідник локалізується у прихованих місцях, зокрема під піхвами листків, де він висмоктує сік із провідних тканин стебла.

Сильне ураження призводить до зниження рівня цукристості соку та загального ослаблення росту надземної частини рослини.

Виділення солодкого секрету сприяє розвитку сажкових грибів, що додатково погіршує якість сировини під час переробки.

Втрати врожаю при інтенсивному ураженні можуть бути критичними, особливо на ділянках з низьким рівнем агротехніки.

Характерною ознакою зараження є білий ватоподібний пух під листками, в якому приховані колонії шкідника.

Часта присутність мурах на посівах є непрямим свідком розмноження червеців, оскільки мурахи харчуються солодкими виділеннями шкідника.

Пожовтіння нижніх листків та їх передчасне відмирання свідчать про критичний рівень заселення рослини комахами.

Під час розгортання листових піхов можна побачити скупчення комах, які щільно притиснуті до поверхні стебла.

При огляді плантацій варто звертати увагу на потемніння стебел, спричинене розвитком грибкової мікрофлори на виділеннях червеців.

Використання оздоровленого садивного матеріалу є першим і найважливішим етапом профілактики розповсюдження шкідника.

Термічне знезараження живців перед висадкою ефективно знищує приховані колонії червеця без застосування хімікатів.

Застосування ентомофагів, зокрема хижих кокцинелід, допомагає природним шляхом стримувати чисельність популяції шкідника.

Системні інсектициди залишаються основним методом боротьби у випадках масового розмноження, що загрожує промисловим посівам.

Дотримання сівозміни та знищення бур'янів-резерваторів допомагає значно зменшити ризик появи червеців на нових площах.