Борошнисті червеці
Борошнисті червці — це велика група комах-сисунів родини Pseudococcidae (ряд Напівтвердокрилі), назва яких походить від білого борошнистого воскового нальоту на тілі.
Вміст розділу
Гіпогеокок колючий
Hypogeococcus pungens
Гордеолікоккус
Hordeolicoccus
Гумокок
Humococcus
Делотоккокус
Delottococcus
Делотокок аберійський
Delottococcus aberiae
Делотокок заплутаний
Delottococcus confusus
Дендробієвий борошнистий червець
Pseudococcus dendrobiorum
Довгохвостий борошнистий червець
Pseudococcus longispinus
Ерімокок
Erimococcus
Ерхорнія
Ehrhornia
Злаковий борошнистий червець
Phenacoccus graminicola
Злаковий борошнистий червець
Neotrionymus monstatus
Кактусовий борошнистий червець
Spilococcus mamillariae
Кактусовий борошнистий червець
Hypogeococcus othnius
Кактусовий борошнистий червець
Hypogeococcus spinosus
Капський борошнистий червець
Phenacoccus capensis
Кенійський борошнистий червець
Planococcus kenyae
Кипарисовий борошнистий червець
Dysmicoccus ryani
Кипарисовий борошнистий червець
Puto cupressi
Кипарисовий червець
Ehrhornia cupressi
Китайський борошнистий червець
Nesticoccus sinensis
Кленова борошниста червиця
Phenacoccus acericola
Кленовий борошнистий червець
Phenacoccus aceris
Кокосовий борошнистий червець
Nipaecoccus nipae
Кокцидогістрікс
Coccidohystrix
Колючий борошнистий червець
Rastrococcus spinosus
Конюшиновий червець
Chnaurococcus trifolii
Кореневий червець
Trionymus radicicola
Коринефоровий борошнистий червець
Ripersia corynephori
Кримський еримокок
Erimococcus kimmericus
Ламінікок
Laminicoccus
Лептококкус неотропічний
Leptococcus neotropicus
Лептококус
Leptococcus
Лісовий борошнистий червець
Dysmicoccus sylvarum
Лічі червець
Planococcus litchi
Мадейрський борошнистий червець
Phenacoccus madeirensis
Манговий борошнистий червець
Rastrococcus mangiferae
Маніоковий борошнистий червець
Phenacoccus manihoti
Мексиканський борошнистий червець
Phenacoccus gossypii
Мексиканський борошнистий червець
Puto mexicanus
Нестикоккус
Nesticoccus
Ніпаєкоккус нитчастий
Nipaecoccus filamentosus
Ніпакокк
Nipaecoccus
Оливковий борошнистий червець
Paraputo olivaceus
Орацелла
Oracella
Орацелла гостра
Oracella acuta
Пальмовий борошнистий червець
Palmicultor palmarum
Пальмовий борошнистий червець
Palmicultor
Пальмовий борошнистий червець
Palmicultor lumpurensis
Пандановий борошнистий червець
Laminicoccus pandani
Папаєвий борошнистий червець
Paracoccus marginatus
Паракок інтерцептус
Paracoccus interceptus
Паракоккус
Paracoccus
Паракоккус каватікус
Paracoccus cavaticus
Паракокус хакеї
Paracoccus hakeae
Парапуто гватемальська
Paraputo guatemalensis
Пеліокок
Peliococcus
Перуанський борошнистий червець
Phenacoccus peruvianus
Приморський борошнистий червець
Pseudococcus neomaritimus
Приморський борошнистий червець
Pseudococcus viburni
Товари розділу · 12
Борошнисті червеці
Дорослі самки зазвичай овальної форми, мають розмір від 3 до 6 мм, тоді як самці зустрічаються рідко, мають крила і не харчуються, займаючись лише розмноженням.
До цієї групи належить чимало видів, що мають загальні морфологічні ознаки та особливості життєвого циклу, що дозволяє класифікувати їх як єдину групу шкідників.
Життєвий цикл включає стадії яйця, личинки та дорослої особини, причому яйця захищені спеціальним «яйцевим мішком», що нагадує шматочки вати.
Ці комахи є поліфагами, тому здатні завдавати шкоди величезній кількості видів рослин, включаючи декоративні, овочеві та плодові культури.
Борошнисті червці пошкоджують наземні органи рослин, висмоктуючи сік із молодих пагонів, листя, квітів та навіть плодів, що виснажує рослинний організм.
Під час харчування вони виділяють липку «медвяну росу», яка стає поживним середовищем для розвитку сажистих грибів, що блокують дихання та фотосинтез листків.
Внаслідок ураження рослини сильно деформуються, листя жовтіє та передчасно опадає, а ріст нових пагонів майже повністю зупиняється.
Окрім прямої шкоди, червці є активними переносниками вірусних хвороб рослин, що значно ускладнює подальше лікування та відновлення культур.
У тепличному господарстві шкідливість червців є особливо високою, оскільки вони здатні знищити весь врожай за дуже короткий проміжок часу.
У закритому ґрунті або в приміщеннях з опаленням розмноження борошнистих червців може відбуватися безперервно протягом усього року.
У відкритих умовах активність комах починається з встановленням стабільного тепла, коли температура повітря стабільно тримається на рівні вище 15°C.
Оптимальні умови для їх швидкого розвитку — це поєднання температури повітря від 22 до 25°C з високою вологістю, що сприяє активному відкладанню яєць.
Взимку шкідники частіше переховуються в корі дерев або в прикореневій зоні багаторічних рослин, вичікуючи сприятливих умов для нової хвилі розмноження.
Одне покоління може розвиватися від 3 до 4 тижнів, тому за один сезон популяція може розростися до катастрофічних масштабів при відсутності втручання.
Найперша ознака — поява характерних білих ватоподібних грудочок у пазухах листя, на стеблах та під лусочками бруньок, де шкідники облаштовують колонії.
Липкість поверхні листя та поява чорного нальоту від сажистого грибка є вірними показниками того, що колонія червця вже досить велика.
Рослина виглядає пригніченою: пагони викривлені, листя втрачає колір, засихає, а процес цвітіння порушується або зовсім припиняється.
- Білий пухнастий наліт на органах рослин
- Краплі солодких виділень на листках
- Пожовтіння та деформація молодих листків
- Наявність чорного сажистого грибка
- Раптове в'янення рослини при вологому ґрунті
Якщо пошкоджена коренева система, ознаки ураження стають помітними лише тоді, коли рослина починає масово в'янути, що потребує негайної перевірки кореневої грудки.
Ефективний захист від борошнистого червця потребує системного підходу та регулярності, оскільки восковий наліт захищає комах від багатьох контактних препаратів.
Механічна очистка рослин від видимих колоній за допомогою змоченого у спирті або мильному розчині тампона є важливою для зменшення початкової кількості шкідників.
Використання біологічних засобів, зокрема ентомофагів, дозволяє контролювати чисельність шкідника без застосування агресивної хімії у житлових приміщеннях.
Для промислових масштабів найкраще підходять системні інсектициди, які всмоктуються рослиною і знищують шкідників під час їхнього харчування соком.
Профілактика включає ретельний карантин нових рослин та підтримання високої гігієни, що значно знижує ризик появи цього небезпечного шкідника.