Попелиці

Ця група включає тисячі видів, які об'єднані спільними ознаками: сисний ротовий апарат у формі хоботка та надзвичайно висока здатність до розмноження у короткі терміни.

Забарвлення комах дуже різноманітне — від яскраво-зеленого та жовтого до чорного чи коричневого. Вони зазвичай утворюють колонії на нижньому боці листків або на молодих ніжних пагонах.

Життєвий цикл попелиць є дуже складним і часто передбачає чергування кормових рослин. Навесні та влітку розмноження відбувається шляхом партеногенезу, що дозволяє одній самиці створювати великі колонії.

Важливою біологічною рисою є симбіоз з мурахами, які захищають попелиць від хижаків та переносять їх на інші частини рослин, отримуючи взамін солодкі виділення, відомі як падь.

Попелиці є поліфагами, що вражають майже всі види сільськогосподарських та декоративних культур: овочі, плодові дерева, ягідні кущі та квіти.

Шкідник живиться соком рослин, висмоктуючи його з тканин, що призводить до загального пригнічення, зупинки росту та зниження врожайності заражених культур.

Під час живлення попелиці виділяють медвяну росу, на якій оселяються сажкові грибки. Ці грибки вкривають листя чорним нальотом, що блокує доступ світла та порушує фотосинтез.

Попелиці виступають основними переносниками небезпечних вірусних захворювань, таких як мозаїка та скручування листя, які не піддаються лікуванню і призводять до загибелі рослин.

Масове розмноження попелиць здатне в короткі терміни призвести до викривлення пагонів, опадання бутонів та повної втрати товарного вигляду врожаю.

Активізація попелиць збігається з початком вегетаційного сезону, зазвичай це відбувається навесні, коли середньодобова температура повітря перевищує +10–12 градусів.

Пік чисельності популяцій припадає на травень та червень, коли відбувається масове відродження личинок з яєць, що перезимували на корі дерев або залишках бур'янів.

Протягом сезону комахи дають багато поколінь, причому швидкість розвитку залежить від погодних умов: спекотна і суха погода сприяє стрімкому зростанню кількості шкідників.

Восени в колоніях з'являються статеві особини, які відкладають яйця, що зимують, забезпечуючи виживання виду до настання наступного теплого сезону.

Моніторинг слід починати з фази набрякання бруньок, оскільки саме на молодих приростах з'являються перші особини-засновниці.

Основними ознаками ураження є скручування, деформація та пожовтіння листя на верхівках пагонів, де зазвичай збираються найбільші колонії комах.

Поява липкого нальоту на листках і стеблах свідчить про активну діяльність попелиць, які виділяють цукристі речовини під час живлення соком.

Посилена активність мурах на кущах чи деревах є вірною ознакою того, що рослина заселена колонією попелиць, які знаходяться під "захистом" мурах.

Поява чорного сажистого нальоту на поверхні листків вказує на те, що шкідники живуть на рослині досить тривалий час і встигли серйозно забруднити її продуктами своєї життєдіяльності.

Візуальний огляд нижньої частини листової пластинки дозволяє виявити скупчення дрібних комах різного віку, які щільно вкривають поверхню.

Агротехнічні заходи включають знищення бур'янів на ділянці та навколо неї, а також видалення кореневої порослі, де часто зимують шкідники.

Біологічний захист передбачає залучення корисних ентомофагів: сонечок, златоглазок, личинок мух-дзюрчалок та інших хижаків, що природно стримують чисельність комах.

Хімічний контроль базується на застосуванні системних інсектицидів, які проникають у тканини рослин і забезпечують тривалий захисний ефект проти попелиць.

Необхідно проводити чергування препаратів з різними діючими речовинами, щоб уникнути появи резистентних популяцій, які стають стійкими до популярних засобів захисту.

Для невеликих обсягів робіт або в умовах закритого ґрунту можна використовувати мильні розчини та настої трав, що мають контактну дію, проте їх потрібно наносити ретельно з обох боків листка.