Сливова запилена попелиця

Сливова запилена попелиця (лат. Brachycaudus helichrysi) — це дрібна комаха з родини справжніх попелиць. Дорослі особини мають довжину близько 2 мм, їхнє тіло вкрите густим восковим нальотом, що надає їм «запиленого» вигляду.

Колір комах варіюється від ніжно-зеленого до жовтуватого. Голова та грудний відділ зазвичай темніші за черевце. Зимують яйця чорного кольору, які комахи відкладають у щілини кори та біля бруньок.

Це вид із мігруючим життєвим циклом, який чергує розвиток на кісточкових породах дерев та трав’янистих рослинах родини айстрових протягом літнього сезону.

У циклі розвитку присутні як безкрилі форми, що розмножуються на одному місці, так і крилаті особини, здатні до активного розселення в межах садових ділянок.

Велика кількість поколінь за один сезон дозволяє популяції дуже швидко зростати, що робить цей вид небезпечним об'єктом для промислового садівництва та приватних господарств.

Основними об’єктами пошкодження є дерева сливи, аличі, терну, іноді персика та абрикоса. Влітку мігруючі покоління заселяють широке коло дикорослих трав.

Комахи висмоктують клітинний сік із молодих пагонів та листя, що призводить до загального пригнічення фізіологічних процесів у рослині.

Внаслідок виснаження поживності тканин спостерігається деформація листя, яке скручується і стає нездатним до повноцінного фотосинтезу.

Втрата пластичних речовин через живлення попелиці негативно впливає на закладку генеративних бруньок, що знижує врожайність наступного року.

Ослаблені дерева стають вразливішими до дії морозів та інфекційних хвороб, що може призвести до відмирання окремих гілок або всього дерева.

Поява шкідника на плодових культурах спостерігається з початком розпускання бруньок навесні, коли молоді тканини містять найбільше вологи та цукрів.

У червні більша частина популяції зазвичай залишає дерева і переходить на проміжні кормові рослини, де продовжує свій цикл розвитку до осені.

Восени крилаті особини повертаються на плодові дерева для відкладання зимуючих яєць, завершуючи свій річний життєвий цикл.

Найбільш активне розмноження на деревах відбувається у весняний період, що вимагає пильної уваги агрономів саме у цей час.

Кількість та швидкість міграції сильно залежать від температурного режиму: тепла весна сприяє швидкому заселенню саду попелицею.

Найперша ознака — це масове скручування листя вздовж центральної жилки, причому листя набуває хлоротичного, жовтуватого кольору.

На зворотному боці листя виявляються щільні колонії комах, які візуально нагадують білий або сіруватий пиловий наліт через воскові виділення.

Липкий наліт на поверхні листків та пагонів (медвяна роса) є вторинним продуктом життєдіяльності попелиці, який дуже помітний при огляді дерева.

На цукристих виділеннях часто поселяються сажкові гриби, що вкривають листя чорним нальотом, суттєво погіршуючи вигляд та стан рослини.

Верхівки молодих пагонів зупиняються у рості, викривляються, що є характерним симптомом тривалого живлення колоній попелиці.

Система захисту базується на комплексному підході, що враховує як профілактичні агротехнічні методи, так і хімічне втручання.

• Механічне очищення кори від відмерлих залишків ранньою весною.
• Видалення кореневої порослі, яка часто слугує «містком» для заселення дерева.
• Використання природних ворогів, зокрема сонечок та золотоочок, шляхом обмеження використання пестицидів широкого спектра дії.
• Обробка інсектицидами до початку цвітіння та за потреби — під час вегетації.
• Моніторинг чисельності за допомогою жовтих клейових пасток для вчасного виявлення появи шкідника.

Вибір препаратів має базуватися на чергуванні діючих речовин з різними механізмами дії для уникнення виникнення стійкості у комах.

При обприскуванні важливо забезпечити ретельне змочування нижньої сторони листя, де знаходяться основні місця скупчення шкідників.