Зернівка

Зернівки належать до родини жуків-зернівок (Bruchidae) із ряду твердокрилих. Це дрібні комахи розміром 3-5 мм, що мають округле тіло, часто вкрите густими волосками.

Голова втягнута, має потужний ротовий апарат. Вусики зазвичай пилчасті або чіткоподібні. Надкрила коротші за черевце, тому останній сегмент часто залишається відкритим.

Забарвлення переважно темне з плямами. Види розрізняються за малюнком на надкрилах та розміром тіла, що залежить від кормової культури.

Личинки після виходу з яйця мають три пари ніг, проте після першого линяння стають безногими, білого кольору з коричневою головою.

Лялечки розвиваються всередині пошкодженого насіння, де і завершується метаморфоз комахи до стадії імаго.

Зернівки пошкоджують широкий спектр бобових культур: горох, квасолю, сою, нут, сочевицю та вику. Основними об'єктами живлення є насіння.

Личинки виїдають ендосперм та зародки насіння, що робить його непридатним для вживання в їжу та використання як посівний матеріал.

Дорослі жуки живляться пилком квітів, проте основна шкодочинність пов'язана саме з діяльністю личинок у генеративних органах рослин.

Заражене зерно втрачає масу, поживну цінність та схожість, що призводить до суттєвих економічних збитків у сільському господарстві.

У разі ігнорування заходів захисту в умовах зберігання, шкідник може пошкодити майже весь обсяг урожаю протягом декількох місяців.

Зимують шкідники як імаго всередині насіння в сховищах або в полі під рослинними рештками, у ґрунті чи щілинах споруд.

Вихід жуків після зимівлі розпочинається навесні за температури повітря вище +15 градусів, що збігається з фазою масового цвітіння бобових.

Самки відкладають яйця на поверхню молодих бобів. Ембріональний розвиток триває близько двох тижнів залежно від кліматичних умов.

Після відродження личинка прогризає стулку боба і проникає в насінину, де проводить весь період свого росту та розвитку.

Одна зернівка зазвичай розвивається в одній насінині, після чого прогризає вихідний отвір для вильоту імаго назовні.

Типовою ознакою пошкодження є круглі отвори на зерні, які залишають жуки, що виходять назовні після завершення розвитку.

На поверхні бобів можна помітити дрібні плями — місця відкладання яєць, які виглядають як невеличкі помаранчеві або жовті цятки.

При розрізанні зернини на ранніх етапах розвитку видно хід личинки та наявність екскрементів, що перетворюють внутрішню частину на борошнисту масу.

У період цвітіння рослин дорослі особини можуть бути помічені на суцвіттях, де вони активно харчуються пилком.

Зниження енергії проростання насіння є непрямим, але дуже важливим показником зараження посівного матеріалу зернівкою.

Основним методом захисту є обприскування посівів інсектицидами в період бутонізації — початку цвітіння, до появи яєць на бобах.

Агротехнічні методи включають дотримання сівозміни, що обмежує накопичення шкідника в ґрунті та на полях.

Раннє збирання врожаю є критично важливим, оскільки це дозволяє уникнути переходу личинок у наступну стадію та їх розселення.

Важливо проводити фумігацію складських приміщень та самого зерна перед закладанням на тривале зберігання.

• Використання лише здорового насіннєвого матеріалу.
• Очищення та калібрування зерна на механічних сепараторах.
• Глибока зяблева оранка після збору врожаю.