Зернівка альбіцієва

Зернівка альбіцієва (лат. Bruchidius albizziae) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини зернівок (Bruchidae). Цей дрібний жук завдовжки 2–3 мм має тіло овальної форми, густо вкрите волосками, що надає йому характерного матового забарвлення.

Личинки цього виду мають вигнуту С-подібну форму тіла і білий колір. Вони пристосовані до життя всередині насіння бобових культур, де проходять повний цикл розвитку від ембріона до дорослої особини.

Дорослі комахи здатні до активного польоту, що дозволяє їм швидко поширюватися по території дендропарків або розплідників. Вид характеризується високою спеціалізацією на конкретних рослинах-господарях.

Метаморфоз відбувається закритим способом, що захищає нащадків шкідника від багатьох зовнішніх факторів, включаючи вплив природних хижаків та більшість контактних препаратів.

Систематичне положення виду визначається будовою геніталій самців та особливостями морфології передньоспинки, що є важливим для точності визначення під час фітосанітарного контролю.

Основною культурою, що потерпає від цього шкідника, є альбіція ленкоранська. Личинки зернівки виїдають внутрішню частину насінини, повністю знищуючи її зародок та ендосперм.

Окрім альбіції, жук може пошкоджувати насіння близьких видів родини Fabaceae, що знаходяться в радіусі активного розселення шкідника. Це створює загрозу для колекцій декоративних рослин.

Основна шкода завдається в фазі дозрівання плодів, коли самки відкладають яйця на поверхню молодих бобів. Пошкоджене насіння втрачає господарську придатність та стає нежиттєздатним.

У місцях пошкоджень часто виникають вторинні інфекції, спричинені пліснявими грибами, що остаточно руйнує цілісність посівного матеріалу навіть у тих випадках, коли насінина була пошкоджена не повністю.

Високий рівень заселення шкідником призводить до масової втрати насіння, що унеможливлює природне самовідновлення та розмноження рослин у розплідниках.

Період активності імаго припадає на літні місяці, що збігається з фазою формування генеративних органів альбіції. Жуки починають з'являтися в середині літа, коли температура повітря стає достатньо високою.

Процес відкладання яєць триває протягом декількох тижнів. У південних регіонах, де клімат сприяє тривалій вегетації, шкідник може давати другу генерацію за сезон.

Зимує комаха найчастіше в стадії личинки або молодого жука всередині сухих бобів, що залишаються на деревах або опадають на ґрунт після дозрівання.

Навесні, з настанням стійкого тепла, відбувається вихід імаго з насіння для пошуку нових місць розмноження. Це критичний момент для контролю популяції перед початком нового циклу.

Метеорологічні умови року суттєво впливають на інтенсивність розмноження зернівки. Спекотне та сухе літо зазвичай сприяє швидкому розвитку поколінь.

Характерною ознакою ураження є поява круглих вихідних отворів на поверхні бобів, через які дорослі жуки виходять назовні після завершення розвитку.

Вміст пошкодженого насіння виглядає як дрібна порошкова маса, що складається з екскрементів та залишків тканин насінини. Насінина стає легкою, а її оболонка часто набуває темного відтінку.

На початкових стадіях, при уважному огляді, на поверхні бобів можна помітити ледь помітні плями — місця відкладання яєць, які виглядають як невелика зміна кольору епідермісу.

Внутрішні порожнини боба можуть містити кокони або лялечки шкідника. Під час струшування бобів можна почути характерний звук пересипання зруйнованого насіння.

• Наявність отворів діаметром до 1-1.5 мм на бобах.
• Відсутність насіння в бобах або наявність лише пошкоджених залишків.
• Скупчення жуків у кроні дерева в період дозрівання плодів.

Заходи захисту включають своєчасне збирання врожаю насіння відразу після дозрівання бобів, що запобігає масовому виходу та подальшому розмноженню комах у розпліднику.

Обробка посівного матеріалу фумігантами в герметичних камерах є найнадійнішим способом знезараження вже зібраного насіння від усіх стадій розвитку зернівки.

Для запобігання поширенню шкідника на великих площах рекомендується проведення профілактичних інсектицидних обприскувань дерев у період цвітіння та утворення бобів.

Важливим агротехнічним заходом є знищення опалого листя та бобів, у яких можуть зимувати личинки та імаго, що зменшує інфекційний фон наступного сезону.

Використання біологічних методів захисту на основі ентомофагів може бути перспективним напрямком у інтегрованій системі захисту декоративних насаджень.