Смугаста мозаїка пшениці

Переносником інфекції є пшеничний кліщ (Aceria tosichella). Вірус зберігається в організмі кліща та передається при живленні соками рослин-господарів.

Цей вірус не має здатності передаватися через механічне пошкодження під час польових робіт або через насіння; ключовим вектором залишається виключно кліщ.

Джерелами вірусної інфекції в агроценозах є багаторічні злакові бур'яни, падалиця пшениці, жита, ячменю та деяких диких трав, що ростуть поблизу полів.

Біологічний цикл вірусу тісно пов'язаний з міграційною активністю кліща, який активно розселюється повітряними потоками у теплу та суху погоду.

Хвороба вражає широкий спектр злакових культур, серед яких головними є озима та яра пшениця. Також вірус здатен уражати ячмінь, овес та просо.

Вредоносність вірусу полягає у суттєвому зниженні продуктивності фотосинтезу. Це призводить до затримки росту, зменшення кількості продуктивних стебел та маси зерна.

У разі раннього інфікування посіви можуть бути повністю втрачені. Навіть при слабкому ураженні недобори врожаю зерна можуть становити від 20 до 40 відсотків.

Інфекція провокує розвиток карликовості та деформацію колосся, що робить посіви економічно нерентабельними для вирощування за умов сильного епіфітотійного тиску.

Рослини, що були заражені, стають надзвичайно вразливими до стресових факторів середовища, зокрема до вимерзання взимку та посухи у весняно-літній період.

Перші ознаки зараження з'являються на молодих листках у вигляді світло-зелених або жовтуватих штрихів та смуг, що розташовані вздовж жилок листка.

Поступово мозаїчний малюнок стає інтенсивнішим. Листя може набувати жовтого кольору, а згодом — скручуватися та відмирати, що нагадує хлороз від браку мікроелементів.

Рослини виглядають значно нижчими за здорові, мають пригнічений вигляд, виражену кущистість або, навпаки, надмірне галуження при відсутності нормального розвитку.

Колосся таких рослин часто недорозвинене, зерно формується дрібне, щупле, а в деяких випадках спостерігається повна стерильність колосків.

Симптоми хвороби краще помітні у прохолодну погоду, тоді як при високих температурах вони можуть маскуватися, що ускладнює діагностику на полі.

Головним заходом контролю є знищення джерел інфекції. Потрібно своєчасно знищувати падалицю зернових та злакові бур'яни на краях полів та в лісосмугах.

Регулювання строків посіву дозволяє уникнути збігу часу появи сходів озимих з періодом масової міграції пшеничного кліща, який переносить вірус.

Дотримання просторової ізоляції між полями озимих та весняних зернових культур мінімізує ризик перенесення інфекції на посіви, що активно ростуть.

Використання стійких до смугастої мозаїки сортів пшениці є пріоритетним методом, що дозволяє значно знизити залежність від хімічних обробок.

• Глибока оранка для знищення кореневищних бур'янів.
• Використання якісного насіння з високою енергією проростання.
• Моніторинг чисельності популяції переносника — пшеничного кліща.