Склероцій Рольфса

Sclerotium rolfsii є ґрунтовим патогеном, що належить до класу базидіоміцетів. Ідентифікація гриба проводиться за характерним білим грибним нальотом (міцелієм) та утворенням дрібних, схожих на насіння гірчиці, склероціїв.

Склероції мають діаметр близько 1-2 мм. Спочатку вони світлі, але з часом стають темно-коричневими. Така будова допомагає грибу виживати в ґрунті в несприятливих умовах протягом тривалого періоду.

Цей збудник вражає понад 500 видів рослин, включаючи овочеві, технічні та декоративні культури. Серед найбільш чутливих — арахіс, томати, перці, картопля та бобові.

Патоген атакує кореневу шийку та частини стебла, що знаходяться безпосередньо біля поверхні ґрунту. Пошкоджені тканини швидко руйнуються, що призводить до повного в’янення та загибелі всієї рослини.

Розвиток гриба інтенсифікується при високих температурах повітря та ґрунту, зазвичай у межах від 25 до 35°C. Висока вологість є критичним фактором для швидкого поширення інфекції по ділянці.

Патоген поширюється із зараженими залишками рослин, через ґрунт, зрошувальну воду та нестерильний інструментарій. Активність гриба зростає в другій половині літа, коли ґрунт добре прогрівається під сонцем.

Головним симптомом є раптове в'янення рослин, яке не зникає навіть при поливі. При детальному огляді на прикореневій зоні можна побачити білий наліт, який нагадує павутину або вату.

У місці ураження тканина стебла стає м'якою, втрачає структуру і змінює колір на темно-коричневий. Невдовзі на уражених ділянках з'являються численні дрібні склероції, які стають джерелом подальшого зараження ґрунту.

Боротьба проти цього гриба базується на комплексних методах. Ефективною є глибока оранка, що сприяє швидкому розкладанню склероціїв у ґрунті завдяки природним мікроорганізмам.

Рекомендується дотримуватися сівозміни з використанням культур, що не є господарями для патогена. Хімічний захист передбачає обробку фунгіцидами при появі перших ознак хвороби, а також дезінфекцію субстрату в теплицях.