Вертицил Даля

Головною особливістю цього патогену є утворення мікросклероціїв — дрібних чорних утворень, які дозволяють грибу виживати в несприятливих умовах протягом багатьох років, перебуваючи в ґрунті.

Гриб проникає в рослину через кореневу систему, зазвичай через пошкоджені ділянки тканин. Потрапивши всередину, гіфи швидко розростаються в судинній системі (ксилемі), механічно перекриваючи потік води та поживних речовин.

Окрім механічної закупорки судин, Verticillium dahliae виділяє токсини, які отруюють рослину, викликаючи передчасне старіння та некроз тканин. Це робить рослину вразливою до вторинних інфекцій.

Патоген поширюється з інфікованим насінням, розсадою, залишками рослин, а також через ґрунт, що переноситься знаряддями обробітку. Його здатність до тривалого зберігання в ґрунті робить боротьбу з ним надзвичайно складною.

Це надзвичайно поліфагний гриб, який вражає понад 300 видів рослин, включаючи овочеві (томати, картопля, баклажани), технічні (бавовник, соняшник) та плодово-ягідні культури (суниця, плодові дерева).

Для картоплі та томатів вертицильоз становить загрозу врожайності, викликаючи раннє відмирання вегетативної маси, що не дає бульбам та плодам нормально сформуватися, призводячи до значних втрат товарної ваги.

У суниці вертицильозне в'янення часто призводить до повної загибелі плантації. Хвороба вражає кореневу шийку та коріння, в результаті чого кущ втрачає здатність до засвоєння вологи та поживних речовин.

Плодові дерева, інфіковані цим грибом, страждають від відмирання гілок ("апоплексія"), що поступово призводить до загибелі всього дерева протягом кількох років, якщо не вжити заходів.

Масштаб шкоди вимірюється не тільки зниженням кількісних показників урожаю, але й погіршенням якості продукції, втратою її товарного вигляду та зниженням стійкості до зберігання.

Розвиток патогену активізується у весняно-літній період, коли температура ґрунту прогрівається до 20-25°C, що є оптимальним для проростання мікросклероціїв і колонізації кореневої системи.

Перші симптоми найчастіше помітні в фазу активного плодоношення або цвітіння. Це період, коли рослина потребує найбільшої кількості води, і закупорені судини вже не можуть забезпечити потреби надземної частини.

Суха та спекотна погода посилює прояв вертицильозу. Рослини, які в звичайних умовах могли б частково перенести інфекцію, під впливом дефіциту вологи стрімко в'януть і гинуть.

Наприкінці літа та восени гриб завершує свій цикл розвитку, формуючи мікросклероції в тканинах відмерлих рослин, які згодом потрапляють у ґрунт разом із рештками врожаю.

У ґрунті ці структури переходять у стан спокою, очікуючи сприятливих умов наступного сезону, незалежно від того, яка культура буде висіяна на цій ділянці.

Ознаки інфекції починаються з пожовтіння нижнього листя. Характерною рисою є хлороз, який часто з'являється лише з одного боку листка, що надає йому асиметричного вигляду.

На більш пізніх стадіях по краях листків з'являється некроз, листя скручується і передчасно опадає. Стебло при цьому часто залишається стояти, але без листя або з пожовклим листям у верхній частині.

Найбільш точним методом діагностики є розріз стебла: уражені судини виглядають як темно-коричневе або чорне кільце. Це свідчить про глибоке ураження ксилеми грибницею.

• Пожовтіння листків, що починається знизу.
• Асиметричне в'янення листових пластинок.
• Потемніння судинних пучків на поперечних зрізах.
• Слабке зростання рослини та передчасне відмирання.
• В'янення вдень з відновленням тургору вночі на ранніх етапах.

У суниці симптоми проявляються як «червоне серце» — побуріння серцевини кореня, що можна побачити при розрізі кореневої шийки ураженої рослини.

Боротьба з вертицильозом потребує стратегічного підходу, оскільки прямих фунгіцидів для повного знищення мікросклероціїв у ґрунті практично не існує.

Сівозміна є фундаментом захисту. Необхідно виводити з поля сприйнятливі культури на тривалий термін. Вирощування зернових культур допомагає дещо знизити інфекційний фон ґрунту.

Агротехнічний контроль передбачає видалення та знищення всіх рослинних залишків після збору врожаю. Глибока оранка допомагає закрити інфекцію на глибину, де умови для виживання гриба стають менш сприятливими.

Використання стійких до вертицильозу сортів — єдиний ефективний спосіб отримання врожаю на заражених ділянках. Сучасна селекція пропонує широкий вибір гібридів із генетичною резистентністю.

Застосування біопрепаратів на основі Trichoderma дозволяє зменшити поширення гриба в прикореневій зоні. Регулярне збагачення ґрунту органічними добривами також підвищує загальну фітосанітарну стійкість посівів.