Пухирчаста сажка кукурудзи

Гриб зберігається у ґрунті та на рослинних рештках у вигляді теліоспор, які є первинним джерелом інфекції для майбутніх посівів навесні.

При сприятливих умовах спори проростають, утворюючи базидіоспори, які розносяться вітром, краплями дощу або комахами на здорові органи рослин кукурудзи.

Інфекція проникає в тканини рослин через механічні пошкодження або природні отвори, стимулюючи патологічне розростання клітин та формування характерних галів.

Цей гриб є облігатним паразитом, тому його життєдіяльність повністю залежить від наявності живих тканин рослини-господаря для формування нових поколінь спор.

Хвороба уражує всі надземні частини кукурудзи, включаючи стебла, листя, обгортки качанів, самі качани та чоловічі суцвіття-волоті, що призводить до значних втрат урожаю.

Особливо небезпечним є ураження качанів, оскільки це блокує формування зерна та суттєво знижує як кількісні, так і якісні показники товарної продукції.

Пошкодження стебел призводить до їх ламкості під дією вітру, що ускладнює механізоване збирання та спричиняє додаткові втрати врожаю на полі.

Загальне пригнічення рослини внаслідок ураження призводить до зниження фотосинтетичної активності та порушення нормального обміну речовин в організмі кукурудзи.

Економічні збитки також включають зниження кормової цінності силосної маси, що містить спори гриба, які можуть бути шкідливими для здоров'я сільськогосподарських тварин.

Масовий розвиток хвороби припадає на літній період, коли температура повітря коливається в межах +20...+25 °C при наявності достатньої вологості.

Перші ознаки ураження стають помітними у фазі виходу рослин у трубку та під час цвітіння, коли рослини найбільш вразливі до проникнення інфекції.

Чергування теплих днів з опадами створює ідеальні умови для розповсюдження спор і вторинного зараження здорових частин рослин протягом усього періоду вегетації.

Епіфітотії найчастіше виникають на полях з порушеною сівозміною, де накопичується велика кількість інфекційного матеріалу від попередніх посівів.

Інтенсивність розвитку патогена прямо залежить від погодних умов, тому в сухі роки рівень ураження посівів зазвичай буває значно нижчим.

Основним симптомом є формування пухирчастих галів, спочатку вкритих світлою оболонкою, які згодом темніють через утворення всередині величезної кількості спор.

Гали можуть досягати значних розмірів і розвиватися на будь-якій частині рослини, що значно деформує зовнішній вигляд та структуру кукурудзи.

• Поява здуття різної форми на листках та стеблах.
• Перетворення зерен у качані на чорну порошисту масу.
• Деформація стебла та порушення його росту.
• Повне руйнування волоті, якщо інфекція потрапила туди в ранній фазі.

Після розриву оболонки гала чорна спорова маса висипається, легко розносячись вітром на великі відстані для зараження нових рослин.

Головним заходом є дотримання сівозміни, що дозволяє суттєво зменшити інфекційний запас гриба у ґрунті за рахунок природного відмирання спор.

Використання стійких до пухирчастої сажки гібридів є найбільш ефективним стратегічним рішенням у боротьбі з цим захворюванням.

Агротехнічні заходи включають якісний обробіток ґрунту, що сприяє швидкій мінералізації рослинних решток, а також своєчасне видалення падалиці.

Боротьба зі шкідниками кукурудзи (такими як стебловий метелик) є обов'язковою, оскільки їхні пошкодження створюють «ворота» для інфекції.

Застосування протруйників насіння на основі сучасних діючих речовин допомагає захистити молоді рослини на початкових етапах розвитку від раннього зараження.