Триходерма харціанум

Зовнішньо міцелій гриба виглядає як білий пухкий наліт, який з часом стає зеленим через інтенсивне спороношення. Колонії гриба мають характерну концентричну структуру росту.

Під мікроскопом видно розгалужені конідієносці з фіалідами, що зібрані в групи. Спори мають овальну форму та гладку поверхню, що дозволяє їм легко розповсюджуватися з потоками повітря.

Це еукаріотичний організм, що швидко засвоює поживні речовини з органічних решток. Життєвий цикл включає як безстатеве розмноження, так і статеву стадію розвитку (Hypocrea lixii).

Гриб здатний виділяти широкий спектр ферментів, що дозволяють йому проникати всередину тканин рослин через найменші пошкодження.

Триходерма харціанум вражає широкий перелік культур, серед яких овочеві, декоративні рослини та культури, що вирощуються на закритому ґрунті (зокрема печериці та гливи).

У грибівництві цей патоген спричиняє «зелену плісняву», яка повністю пригнічує розвиток міцелію культивованих грибів, роблячи субстрат непридатним для плодоношення.

На розсаді овочевих культур патоген провокує кореневі гнилі, що призводять до в’янення стебел та масової загибелі молодих рослин при надмірному зволоженні.

Квіткові культури, особливо цибулинні, страждають від гниття донця, що призводить до втрати посадкового матеріалу під час зберігання або в період активної вегетації.

Основна шкода полягає у ферментативному руйнуванні клітинних стінок, що перетворює здорові тканини рослин на м'яку, водянисту масу, яка не здатна до росту.

Активний розвиток гриба відбувається при високій вологості (понад 80%) та температурі повітря в діапазоні від +20 до +30 градусів Цельсія.

У закритих приміщеннях, теплицях та складах патоген може поширюватися цілий рік, якщо не дотримуватися режиму провітрювання та температурних норм.

На відкритому ґрунті розвиток хвороби активізується під час тривалих опадів, коли рослини перебувають у стресовому стані через надлишок вологи.

Спори гриба мають високу витривалість і можуть зберігатися в ґрунті та на залишках рослин протягом декількох років, чекаючи сприятливих умов.

Поширення відбувається через заражений інструмент, тару, одяг працівників, а також шляхом активного перенесення спор потоками вентиляції.

Початковою ознакою зараження є поява білого, пухнастого нальоту, який нагадує вату, на поверхні субстрату або безпосередньо на тканинах рослини.

Згодом колір нальоту змінюється з білого на насичений зелений, що вказує на перехід гриба у фазу активного спороутворення.

• Потемніння кореневої шийки розсади.
• Специфічний пліснявий запах у приміщенні або ґрунті.
• М'яка гниль на місцях контакту рослини з зараженим субстратом.
• Затримка росту, в’янення листя та відмирання кореневої системи.

У грибних блоках зараження виглядає як плями, що стрімко розростаються і витісняють міцелій культурного гриба.

Основний метод контролю — суворе дотримання агротехнічних вимог та санітарний контроль виробничих приміщень і тари.

Важливо забезпечити ефективну вентиляцію в теплицях для уникнення застою повітря, що різко знижує ризик розвитку плісняви.

Рекомендується застосовувати фунгіциди системної дії для протруювання посадкового матеріалу, що запобігає проникненню інфекції в тканини.

Слід максимально дбайливо пересаджувати рослини, уникаючи пошкоджень коренів, через які патоген легко проникає в судинну систему.

При виявленні вогнищ зараження необхідно негайно видаляти уражені рослини або блоки, а місце їх перебування дезінфікувати спеціалізованими засобами.