Фитоплазма великолистості томату

За систематикою ці збудники належать до класу Mollicutes. Вони спричиняють специфічні системні захворювання, що призводять до глибоких змін у морфології та фізіології пасльонових культур, перешкоджаючи нормальному цвітінню та плодоношенню.

Основним джерелом інфекції в агроекосистемах є багаторічні бур'яни. Фитоплазма зберігається в кореневищах дикорослих рослин, звідки навесні переноситься комахами-векторами на молоді посадки овочевих культур.

Переносниками збудника є різноманітні види цикадок (Cicadellidae), які живляться соком інфікованих рослин. Після періоду інкубації в організмі комахи, вона стає вірусоносною і здатна передавати патоген під час живлення на здорових рослинах.

Зараження відбувається виключно через комах. Фитоплазма розмножується всередині клітин флоеми, поступово заповнюючи провідні судини, що призводить до порушення пересування органічних речовин від листків до коренів та плодів.

Це захворювання вражає томати, перці, баклажани та ряд декоративних рослин. Вредоносність патогена полягає у повній втраті врожаю, оскільки плоди стають деформованими, дрібними або взагалі не утворюються.

Уражені рослини втрачають здатність до нормального розвитку. Квітки часто набувають вигляду зелених листочків, спостерігається інтенсивне розростання частин квітки, що повністю унеможливлює запилення та формування товарних плодів.

У рослин спостерігається сильне кущіння, межвузля скорочуються, що робить кущ низьким та густим. Листя дрібнішає, набуває хлоротичного забарвлення, а в подальшому може розвиватися некроз провідних тканин.

Економічні втрати від цієї хвороби можуть досягати 100% на окремих ділянках, особливо в роки з підвищеною чисельністю переносників. Навіть часткове ураження полів робить продукцію непридатною для реалізації через деформацію плодів.

Збудник також негативно впливає на загальний імунітет рослин, роблячи їх більш вразливими до вторинних інфекцій, таких як кореневі гнилі або бактеріози, що прискорює загибель культури.

Найбільш активне поширення захворювання спостерігається влітку, коли температура повітря сприяє швидкому розмноженню цикадок. Суха та спекотна погода є ідеальним фактором для міграції шкідників з диких стацій на поля.

У тепличному виробництві хвороба може проявлятися протягом усього періоду вегетації. Внутрішній мікроклімат теплиць, де відсутні природні вороги комах, створює сприятливі умови для накопичення та передачі патогена.

Симптоми стають помітними приблизно через місяць після зараження, що ускладнює своєчасну ізоляцію хворих екземплярів. Перші прояви зазвичай збігаються з початком масового цвітіння та формуванням зав'язі.

Весняний період є критичним, оскільки в цей час відбувається розселення цикадок. Моніторинг популяції комах у травні-червні дозволяє вчасно спрогнозувати ризики розвитку фітоплазмозу на ділянці.

Наприкінці сезону розвиток інфекції сповільнюється, проте збудник встигає інфікувати багаторічні бур'яни, забезпечуючи перезимівлю патогена та підготовку до наступного вегетаційного циклу.

Типовою ознакою є «великолистисть» та зелені квітки. Пелюстки квіток стають жорсткими та зеленими, а тичинки і маточка часто трансформуються у листоподібні структури, що робить квітку безплідною.

Верхівки пагонів стають хлоротичними, листя дрібнішає і скручується. Рослина виглядає як розетка, оскільки відстань між листками на стеблі значно скорочується через порушення гормонального балансу.

Спостерігається масове відростання пасинків, які мають вигляд крихких та недорозвинених пагонів. Це створює ефект надмірної густоти куща, але плоди на таких пасинках зазвичай не утворюються.

Коріння інфікованих рослин може мати ознаки потемніння. Через порушення відтоку поживних речовин з листків до кореневої системи, остання поступово відмирає, що проявляється в'яненням рослини у спекотні години.

На розрізі стебла хворої рослини спостерігається побуріння судинних пучків флоеми. Це є діагностичним показником, що вказує на внутрішню системну інфекцію, яку неможливо вилікувати фунгіцидами.

Основний захід — це боротьба з переносниками. Регулярна обробка посадок інсектицидами системної дії проти цикадок здатна суттєво зменшити ризик зараження здорових рослин.

Важливим є просторова ізоляція посівів від багаторічних бур'янів та ділянок, де вирощуються інші пасльонові культури. Викошування трави навколо теплиць зменшує чисельність місць проживання шкідників.

Використання агроволокна або москітних сіток на вентиляційних отворах теплиць є ефективним механічним бар'єром проти комах. Це значно знижує ймовірність проникнення вірусоносних цикадок.

Ретельне вибраковування хворих рослин на ранніх етапах розвитку допомагає обмежити поширення збудника. Хворі екземпляри потрібно видаляти разом із кореневою системою та обов'язково знищувати (спалювати).

Дотримання сівозміни та використання стійких сортів (якщо вони доступні) є основою довгострокової стратегії. Не слід допускати накопичення бур'янів на ділянці, оскільки вони є головними резерваторами фітоплазми взимку.