Томатна мінуюча міль
Довідник · Збудники

Томатна мінуюча міль

Tojo

Томатна мінуюча міль (Tuta absoluta) є одним з найнебезпечніших карантинних шкідників пасльонових культур у всьому світі.

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Томатна мінуюча міль

Ця комаха належить до родини Виїмчастокрилих молей (Gelechiidae) і здатна до швидкого розмноження в умовах захищеного ґрунту.

Біологія виду включає повний цикл перетворення, причому личинки завдають найбільшої шкоди, виїдаючи паренхіму листя та плоди рослин.

Доросла особина — маленька нічна метелик, яка активна переважно в сутінках, що ускладнює її візуальне виявлення на ранніх етапах зараження.

Розвиток одного покоління залежить від температурного режиму: при високих температурах цикл може скорочуватися до 20–25 днів.

Основним об’єктом атаки є томати, де личинки проникають у тканини рослин, створюючи характерні ходи.

Крім томатів, шкідник успішно розвивається на картоплі, баклажанах та деяких диких пасльонових бур'янах.

Зниження товарної якості продукції відбувається не лише через пряме пошкодження плодів, а й через відкриття шляхів для вторинної інфекції.

У виробничих масштабах втрати врожаю можуть сягати критичних значень, що змушує фермерів витрачати значні кошти на хімічний захист.

Відсутність контролю на ранніх стадіях призводить до стрімкого розповсюдження молі на сусідні ділянки через вітер або заражену тару.

Візуально пошкоджені листи виглядають як мереживо з білих звивистих ліній, що згодом перетворюються на сухі плями.

Наявність екскрементів личинки всередині міни є надійним діагностичним ознакою, що підтверджує присутність саме цього виду.

Плоди мають невеликі проколи, які швидко стають місцем розвитку бактеріальних та грибкових хвороб.

Основним місцем локалізації яєць є нижня сторона листка, тому саме там потрібно проводити регулярні обстеження посадок.

  • Поява звивистих світлих ходів на листі.
  • Пошкодження плодів зсередини з утворенням виразок.
  • Масове скидання листя при сильному ураженні.

Для моніторингу популяції необхідно використовувати феромонні пастки, що дозволяють вчасно помітити появу перших особин.

Біологічний захист базується на застосуванні хижих клопів та ентомопатогенних грибів, що є безпечним для врожаю.

Агротехнічні заходи включають ретельне прибирання рослинних решток після збору врожаю для знищення стадій спокою шкідника.

Обробка хімічними інсектицидами має проводитися згідно з регламентом, чергуючи препарати різних хімічних груп для запобігання резистентності.

Встановлення антимоскітних сіток на теплицях є найнадійнішим бар’єром проти міграції метеликів з відкритого ґрунту.