Траметес різнобарвний

Плодові тіла гриба мають характерну форму напівкруглих або віялоподібних консолей, які часто зростаються між собою, утворюючи черепицеподібні групи на ураженому субстраті.

Верхня поверхня шапки вкрита тонкими оксамитовими волосками і має яскраво виражене зональне забарвлення — від коричневого і сірого до синього, вохристого та чорного відтінків.

Нижня поверхня (гіменофор) дрібнопориста, білого або кремового кольору, яка з віком може жовтіти або темніти, що є важливою діагностичною ознакою виду.

Гриб не має ніжки і щільно прикріплюється боком до субстрату, поширюючись по відмерлій або ослабленій деревині у лісових та садових біоценозах.

Цей фітопатоген вражає широкий спектр листяних порід дерев, включаючи яблуні, груші, сливи та інші плодові культури в садах, а також лісові насадження.

Гриб є збудником білої гнилі, руйнуючи лігнін і целюлозу деревини, що призводить до повної втрати механічної міцності стовбурів і гілок.

Особливу небезпеку становить для старих і ослаблених дерев із механічними пошкодженнями кори, через які спори гриба легко проникають всередину тканин.

Уражена деревина з часом стає м'якою, губчастою і набуває світлого відтінку з характерними чорними лініями, що розділяють ділянки руйнування.

У запущених випадках гриб повністю руйнує серцевину дерева, що робить насадження аварійним і може призвести до його раптового падіння при поривах вітру.

Активний цикл розвитку гриба починається навесні при настанні стабільно позитивних температур і зберігається до пізньої осені, до настання морозів.

Спори поширюються повітряними потоками протягом усього вегетаційного періоду, особливо інтенсивно — під час вологої погоди та після випадання опадів.

Первинна інфекція найчастіше відбувається в період весняного обрізання або після зимових пошкоджень, коли деревина найбільш вразлива для впровадження міцелію.

Розвиток плодових тіл на поверхні кори може відбуватися практично цілий рік, якщо кліматичні умови регіону дозволяють грибу зберігати метаболічну активність.

В умовах теплої та дощової осені спостерігається пік спороношення, що сприяє масовому розсіюванню гриба та зараженню сусідніх дерев у саду.

Основною ознакою зараження є поява специфічних різнобарвних «копитців» гриба на стовбурах або скелетних гілках дерева, що свідчать про глибоке ураження.

Непрямими ознаками виступають всихання окремих гілок, пожовтіння листя і передчасний листопад, що вказують на порушення провідності судинної системи.

При простукуванні стовбура уражені ділянки видають глухий звук, що підтверджує наявність внутрішніх порожнин і гниття, викликаного активністю міцелію гриба.

Наявність тріщин на корі, з яких просочується волога, також може бути симптомом, що супроводжує розвиток дереворуйнівного гриба всередині штамба.

Якщо на спилах старих ран або зламаних гілках видно світлі плями з чорними контурами, це прямо вказує на активну стадію руйнування деревини траметесом.

Головним методом профілактики є своєчасне санітарне обрізання дерев із подальшою дезінфекцією спилів садовим варом або спеціальними фунгіцидними фарбами.

Необхідно суворо уникати нанесення травм корі при механічній обробці ґрунту та зборі врожаю, оскільки будь-які пошкодження стають вхідними воротами для спор.

Усі виявлені плодові тіла гриба мають бути зрізані та негайно знищені шляхом спалювання, щоб запобігти подальшому поширенню спор по саду.

• Проводити підживлення для підтримки загального імунітету дерев.
• Видаляти та утилізувати сильно заражені дерева з коренем.
• Очищувати кору від відмерлих тканин при проведенні побілки.

У разі ураження невеликих ділянок стовбура їх слід зачистити до здорової деревини, обробити препаратами міді та закрити захисним складом для припинення доступу повітря.