Стемфіліоз
Stemphylium botryosum
Стемфіліоз — це грибкове захворювання, яке викликає мікроміцет Stemphylium botryosum, що належить до класу Ascomycetes.
Вміст розділу
Стемфіліоз
Патоген має широкий діапазон господарів і здатний зберігатися в ґрунті на рештках рослин протягом декількох років.
Цикл розвитку гриба включає конідіальну стадію, яка є основною для розповсюдження інфекції під час вегетаційного періоду рослин.
Для успішного зараження грибу необхідні краплинно-рідинна волога та оптимальні температурні показники в межах +20...+28°C.
Діагностика проводиться за допомогою аналізу характерних спороношень, які утворюються на поверхні некротичних тканин заражених рослин.
Хвороба вражає багато культурних рослин, зокрема цибулеві, пасльонові та бобові, завдаючи значних збитків врожаю.
Ураження листя призводить до зменшення площі фотосинтезу, що безпосередньо впливає на налив плодів та якість продукції.
На цибулі стемфіліоз часто стає причиною відмирання пір'я, що робить рослини сприйнятливими до вторинних інфекцій при зберіганні.
Економічна шкодочинність проявляється у зниженні товарного вигляду продукції та значних втратах під час транспортування.
Масове поширення хвороби може призвести до повної втрати врожаю на окремих ділянках у разі відсутності належних захисних заходів.
Найбільш сприятливим часом для появи хвороби є тепла погода з частими дощами та високою вологістю повітря.
Гриб активізується в період інтенсивного росту рослин, починаючи з середини літа, коли створюється щільний травостій.
Умови з частими нічними росами створюють ідеальну мікрофлору для проростання конідій та проникнення гіф гриба в тканини.
Наприкінці сезону, при похолоданні, гриб переходить у стан спокою на рештках рослин, готуючись до зимівлі.
Навесні, при встановленні сприятливих температур, перезимувала інфекція знову стає джерелом первинного зараження молодих рослин.
Первинні ознаки виглядають як дрібні світлі плями, які поступово збільшуються в розмірах, набуваючи коричневого забарвлення.
- Формування концентричних кілець на плямах, що нагадують мішені.
- Поява темно-оливкового нальоту, який складається з маси конідій патогена.
- Висихання кінчиків листя з подальшим просуванням некрозу до основи рослини.
- Пожовтіння та передчасне відмирання уражених частин рослин.
- Зменшення розміру плодів та цибулин через порушення обмінних процесів у тканинах.
Система захисту базується на комплексному підході: агротехнічних, біологічних та хімічних методах.
Важливим елементом є вибір стійких сортів та використання здорового насіннєвого матеріалу для посіву.
Ретельне знищення післяжнивних залишків перериває життєвий цикл патогена та знижує рівень інфекційного навантаження на наступний рік.
Застосування фунгіцидів системної дії є необхідним заходом при виявленні перших симптомів хвороби на полі.
Дотримання правильного режиму поливу та провітрювання у теплицях мінімізує умови для швидкого розповсюдження спор гриба.