Стемфіліоз томатів

Стемфіліоз томатів — це поширене грибкове захворювання, яке спричиняє мікроміцет Stemphylium solani. Цей фітопатоген належить до класу Дотидеоміцетів і є спеціалізованим паразитом, що вражає представників родини Пасльонові, завдаючи значної шкоди врожайності в теплицях та на відкритих ділянках.

Збудник зберігається у ґрунті на залишках рослин або в ураженому насінні, перебуваючи в стані грибниці (міцелію) або конідій. Весною, за настання сприятливих умов, спори розносяться повітряними потоками, краплями дощу або під час поливу, потрапляючи на вегетуючі частини рослин томату.

Процес інфікування починається з проростання конідій та подальшого проникнення гіф гриба всередину тканин листка через продихи або механічні пошкодження. Патоген виділяє токсини, які руйнують клітинні структури, викликаючи появу характерних некротичних плям, що поступово збільшуються в розмірах.

Розвиток стемфіліозу активно відбувається за температури від +20°C до +28°C та високої вологості повітря. Наявність крапельної вологи на листках є критичним чинником, оскільки саме у таких умовах спори найшвидше проростають, що призводить до епіфітотійного поширення хвороби в закритому ґрунті.

Висока шкідливість патогена зумовлена тим, що він призводить до передчасного відмирання листкового апарату. Це суттєво послаблює рослину, знижує накопичення цукрів у плодах та негативно позначається на загальній якості врожаю, що робить контроль стемфіліозу стратегічним завданням для агронома.

Основною культурою-господарем є томат, проте гриб також часто вражає картоплю, баклажани та перець. Іноді під удар потрапляють бур'яни з родини пасльонових, які виступають джерелом первинного зараження культурних рослин, тому їх видалення є обов'язковим елементом фітосанітарного контролю на полі.

Перші ознаки хвороби з'являються на нижніх, старіших листках у формі дрібних, спочатку світлих, а згодом темно-коричневих плям з вираженою жовтою облямівкою. З часом плями стають більш кутастими та концентричними, що свідчить про активний розвиток міцелію гриба всередині тканин листка.

Уражені ділянки листя швидко сохнуть і можуть кришитися, що надає рослині вигляду «обпаленої». При високій вологості на некротичних ділянках утворюється легкий темний наліт, який є спороношенням патогена, що допомагає розрізнити стемфіліоз серед інших видів плямистостей, таких як альтернаріоз чи септоріоз.

Боротьба зі стемфіліозом вимагає системного підходу, що включає в себе використання лише перевіреного посівного матеріалу та впровадження сівозміни з поверненням пасльонових на те саме місце не раніше, ніж через 3 роки. Агротехнічні методи повинні бути спрямовані на зниження вологості навколо рослин.

• Використання стійких до хвороби гібридів.
• Видалення всіх рослинних залишків після збору врожаю.
• Обробка посівів фунгіцидами (триазоли, стробілурини).
• Забезпечення гарної вентиляції в теплицях.
• Підживлення калійно-фосфорними добривами для зміцнення імунітету.