Фізоспороз

Збудник фізоспорозу — гриб Physalospora obtusa (анаморфа Sphaeropsis malorum), що належить до царства Гриби, класу Аскоміцети. Цей патоген викликає небезпечне захворювання, відоме в садівництві як чорний рак.

Гриб розвивається переважно як паразит на ослаблених тканинах або як сапротроф на відмерлих частинах рослин. Його міцелій проникає глибоко в кору та деревину.

Розмноження відбувається за допомогою пікноспор, які формуються у спеціальних плодових тілах — пікнідах. Вони є основними джерелами поширення інфекції в саду.

Життєвий цикл включає стадію утворення перитеціїв, що дозволяє грибу успішно витримувати несприятливі умови навколишнього середовища протягом зимового періоду.

Культура гриба на поживних середовищах утворює щільний наліт, колір якого змінюється від попелясто-сірого до темно-оливкового залежно від стадії спороношення.

Фізоспороз вражає широкий спектр плодових культур, зокрема яблуню, грушу, айву та деякі кісточкові породи, що значно знижує врожайність та життєздатність насаджень.

Основна шкода полягає в ураженні кори штамбів та скелетних гілок, де утворюються глибокі виразки, що з часом призводять до відмирання цілих частин дерева.

Ураження плодів проявляється у вигляді «чорної гнилі», коли плоди стають непридатними для вживання через гіркий смак та руйнування тканин м’якоті.

Листя також страждає від діяльності патогена: на ньому з’являються дрібні плями з червоною облямівкою, що провокує передчасне опадання листяного покриву.

Тривала присутність інфекції в саду призводить до поступового ослаблення дерев та їх повної загибелі при відсутності належних заходів контролю.

Активізація гриба розпочинається навесні, щойно температура повітря стабілізується вище нуля, а вологість сприяє виходу спор із пікнід.

Масове поширення патогену часто збігається з періодами рясних опадів, коли краплі дощу переносять конідії на здорові частини рослин або на молоді пагони.

Літній сезон супроводжується активним розвитком хвороби, особливо в умовах стресу для рослин, наприклад, під час посухи або після механічних пошкоджень.

Осінній період є критичним для підготовки інфекції до зимівлі, оскільки гриб продовжує накопичувати масу в уражених тканинах кори.

Взимку патоген зберігається у вигляді грибниці та пікнід безпосередньо в тканинах ураженої кори, залишаючись стійким до низьких температур.

На поверхні кори з’являються темно-бурі плями, які згодом чорніють, вдавлюються всередину, а кора починає розтріскуватися, нагадуючи обвуглену деревину.

На листках формуються дрібні плями з характерною червоною облямівкою, які з часом можуть зливатися в більші ділянки некрозу.

Плоди уражаються перед збиранням врожаю: на них виникають темні плями, які швидко поширюються, покриваючи плід шаром чорних дрібних крапок-пікнід.

Ураження деревини проявляється у відмиранні цілих гілок, які засихають, але листя на них часто тривалий час залишається висіти, що є специфічним маркером.

• Почерніння та розтріскування кори на штамбах.
• Поява дрібних чорних пікнід на поверхні кори та плодів.
• Гіркий присмак та передчасне опадання уражених плодів.
• Швидке всихання великих скелетних гілок.

Головним заходом є санітарне обрізування: усі хворі гілки та муміфіковані плоди необхідно видаляти та спалювати, щоб виключити джерела інфекції.

Важливим є підтримання високого рівня агротехніки, що включає збалансоване живлення та вчасний полив для підвищення природного імунітету рослин.

Усі механічні пошкодження кори та спили слід негайно дезінфікувати розчинами міді та покривати садовим варом для ізоляції ран від патогену.

Хімічний захист передбачає проведення обприскувань фунгіцидами системної та контактної дії у періоди вегетації відповідно до регламентів застосування.

Боротьба зі шкідниками, що пошкоджують кору, є обов’язковою, оскільки саме через їхні ходи гриб отримує легкий доступ до глибоких тканин дерева.