Пейронелла підклубочкова

Пейронелла підклубочкова (Peyronellaea subglomerata) — це мікроскопічний гриб з родини Didymellaceae, який раніше належав до роду Phoma. Це небезпечний фітопатоген, що вражає різноманітні рослини.

Гриб утворює дрібні пікніди — спеціалізовані органи плодоношення, у яких формуються одноклітинні конідії для розмноження патогену влітку.

Оптимальне визначення виду проводиться через мікологічний аналіз, оскільки морфологічні ознаки пикнід схожі з іншими видами грибів порядку Pleosporales.

В культурі на живильних середовищах гриб формує щільну грибницю, забарвлення якої може варіюватися від темно-сірого до оливкового відтінку.

Систематика цього гриба постійно уточнюється, проте його роль як збудника фомоподібних захворювань є визнаною в сучасній фітопатології.

Цей гриб завдає значної шкоди багатьом культурам, вражаючи стебла, листя, кореневу систему та іноді генеративні органи рослин.

На полях зернових культур патоген викликає відмирання листків, що призводить до зниження рівня фотосинтезу та суттєвого зменшення врожайності.

У овочівництві хвороба проявляється некротичними плямами, які псують товарний вигляд продукції та зменшують термін зберігання овочів.

Ураження стебел часто супроводжується їх ламкістю, що може викликати масове вилягання посівів після сильних вітрів або дощів.

При високій інтенсивності розвитку інфекції можлива повна загибель проростків, що призводить до розрідження посівів та необхідності пересіву полів.

Період активності гриба припадає на вологу весну та літо, коли підвищена вологість сприяє виходу спор із пікнід та їх поширенню.

Основним джерелом первинної інфекції є інфіковані рештки минулорічних рослин, у яких гриб успішно зимує у формі пікнід або міцелію.

Поширення спор здійснюється переважно краплями дощу, зрошувальною водою або за допомогою вітру, що переносить їх на сусідні здорові рослини.

Найбільш небезпечним є період цвітіння та дозрівання плодів, оскільки в цей час рослини стають більш вразливими до проникнення патогену.

Тривала тепла та дощова погода значно прискорює цикл розвитку гриба, що може призвести до швидкого спалаху хвороби на великих площах.

Типовою ознакою є поява плям коричневого або бурого кольору, що часто мають виражену зональність, характерну для фомозних уражень.

При уважному розгляді уражених ділянок можна побачити дрібні чорні крапки — це пікніди, які є візуальним підтвердженням грибкової природи інфекції.

Інфекція провокує некроз тканин, що з часом призводить до утворення тріщин на стеблах та виділення екссудату, що послаблює рослину.

Нижні листки уражаються першими, жовтіють і передчасно відмирають, що створює сприятливі умови для поширення інфекції на верхні яруси.

• Некротичні плями з чітким обідком
• Чорні крапки-пікніди на уражених тканинах
• Тріщини на стеблах рослин
• Передчасне в'янення та опадання листя

Ефективний захист починається з агротехнічних заходів, зокрема дотримання сівозміни, що перериває цикл накопичення гриба в ґрунті.

Важливим елементом є якісне обробіток ґрунту, що забезпечує швидке розкладання рослинних решток, на яких зберігається патоген.

Використання протруєного насіння високої репродукції мінімізує ризик занесення інфекції на нові площі та покращує дружність сходів.

При інтенсивному вирощуванні культур необхідне проведення профілактичних обприскувань фунгіцидами з широким спектром дії у критичні фази росту.

Своєчасна боротьба з бур'янами, які можуть виступати резерваторами інфекції, значно знижує тиск патогену на основну культуру в полі.