Аскохітоз гороху

Аскохітоз гороху спричиняється патогенним грибом Mycosphaerella pinodes, який належить до класу Ascomycetes. Це один із найпоширеніших збудників хвороб бобових культур у всьому світі.

Патоген має складний цикл розвитку, включаючи стадії статевого (сумкоспори) та безстатевого (конідії) розмноження. Це забезпечує його високу виживаність у природних умовах.

Гриб уражує не тільки горох, але й інші зернобобові, такі як сочевиця та вика. Інфекція здатна уражати рослину на будь-якій стадії розвитку — від насіння до стиглих бобів.

Основним джерелом інфекції є рослинні рештки, де патоген зберігається у вигляді пікнід та перитеціїв. Також насіння, отримане з хворих ділянок, є потужним вектором поширення гриба.

Ідентифікація проводиться шляхом оцінки фітосанітарного стану посівів та лабораторного виділення збудника на штучних поживних середовищах для підтвердження діагнозу.

Головна шкода від аскохітозу полягає у суттєвому зниженні врожайності насіння. Рівень втрат може сягати 50% і більше в умовах епіфітотії, що робить хворобу вкрай небезпечною.

Насіння, отримане з хворих рослин, має знижену енергію проростання. Використання такого матеріалу призводить до випадання сходів та нерівномірного розвитку посівів на полі.

Через ураження листя та стебел порушуються процеси асиміляції, що призводить до передчасного старіння рослин. У результаті боби формуються дрібними, а насіння — щуплим.

Уражені боби втрачають товарну привабливість і не відповідають стандартам якості для переробної галузі. Хвороба також підвищує ризик вилягання рослин через ослаблення стебел.

Економічні збитки також включають витрати на додаткові хімічні обробки та зниження рентабельності вирощування бобових культур у сівозміні.

Поява хвороби починається навесні, коли спори гриба потрапляють на молоді сходи. При вологій погоді первинні ураження стають помітними вже у фазі 3–5 листків.

Літній період, особливо фази бутонізації та цвітіння, є критичними для розвитку патогена. Дощі та висока вологість сприяють активному розносу конідій вітром на здорові тканини.

Температурний оптимум для розвитку Mycosphaerella pinodes лежить у межах від +18°C до +22°C. Тривалі опади значно прискорюють цикл інфікування нових ярусів рослин.

Розвиток аскохітозу часто корелює з густотою стояння посівів. Загущені посіви, де погано циркулює повітря, стають ідеальним середовищем для стрімкого розмноження гриба.

До кінця вегетації хвороба переходить на боби, що призводить до утворення нових спор для перезимівлі. В цей період рослини стають найбільш вразливими до вторинних інфекцій.

Симптоми проявляються у вигляді плям різної форми: від дрібних крапок до великих розпливчастих зон. Плями зазвичай мають коричневий або темно-бурий колір із чіткою облямівкою.

На уражених ділянках стебла виникають поздовжні язви, які можуть призводити до його перелому. Це особливо небезпечно, коли вражена прикоренева частина рослини.

Характерною ознакою є наявність на плямах дрібних чорних точок — пікнід гриба. Вони добре помітні через лупу та є діагностичною ознакою аскохітозу.

Листя поступово жовтіє та відмирає, починаючи з нижніх ярусів. У сиру погоду плями можуть покриватися сіруватим нальотом, що складається з маси конідіального спороношення.

• Коричневі плями на листках із темною облямівкою.
• Язви на стеблах та кореневій шийці.
• Чорні пікніди на поверхні уражених частин.
• Деформація бобів та поява втиснутих плям.
• Передчасне відмирання листя та всихання рослин.

Агротехнічний контроль починається з правильної сівозміни: не рекомендується повертати горох на поле раніше, ніж через 4 роки. Це перериває життєвий цикл збудника.

Якісне протруювання насіння фунгіцидами широкого спектра дії захищає сходи в критичний період розвитку. Вибір препаратів має базуватися на чутливості штаму до діючих речовин.

Важливим заходом є збір врожаю в стислі строки та швидке подрібнення і загортання стерні в ґрунт. Глибока оранка допомагає знищити основну масу інфекційного початку.

Фунгіцидна обробка по вегетації проводиться при появі перших симптомів хвороби. Ефективними є бакові суміші на основі системних діючих речовин для захисту бобів.

Використання сортів із високою стійкістю до аскохітозу дозволяє мінімізувати використання пестицидів та стабілізувати виробництво бобових культур в господарстві.