Фузікоккум каштановий

Життєвий цикл гриба включає утворення пікнід, у яких формуються конідії, що слугують основними одиницями розмноження та поширення інфекції в умовах підвищеної вологості.

Гриб зберігається в уражених тканинах, мертвій корі або опалому листі, витримуючи широкий діапазон температур, що дозволяє йому успішно зимувати в кліматичних умовах України.

Поширення спор відбувається переважно пасивно: з потоками повітря, краплями дощу, а також через комах, які відвідують травмовані ділянки дерева.

Патоген є слабким паразитом, який швидко колонізує тканини, що втратили життєву силу через стресові чинники навколишнього середовища або механічні пошкодження.

Найбільш чутливим до інфекції є каштан кінський, проте гриб також завдає шкоди яблуням, грушам, дубам, кленам та іншим декоративним листяним породам.

Шкодочинність проявляється у вигляді некрозу кори та відмирання гілок, що призводить до поступового зниження життєздатності дерева та його виснаження.

Ураження окремих скелетних гілок негативно впливає на загальний стан рослини, спричиняючи передчасне опадання листя та посилення вразливості до вторинних шкідників.

У промислових насадженнях та розплідниках гриб спричиняє значні економічні збитки через втрату товарного вигляду саджанців та їх масову загибель.

Запущені випадки хвороби призводять до виникнення ракових виразок на стовбурі, які не здатні до загоєння, що остаточно виводить дерево з ладу.

Візуально хворобу можна визначити за наявністю на корі ділянок, що запали та мають темний або червонувато-бурий відтінок, часто оточених здоровою тканиною.

На поверхні некрозних зон у вологу погоду виступають дрібні чорні крапки — пікніди гриба, які розривають епідерміс кори, вивільняючи спори.

Листя на хворих гілках починає жовтіти раніше за термін, втрачає тургор, скручується та відмирає, проте залишається висіти на гілках протягом тривалого часу.

Стовбур дерева може реагувати на проникнення гриба виділенням камеді, яка застигає на поверхні у вигляді жовтуватих або темних напливів.

Внутрішні тканини гілки під ураженою корою стають темними та крихкими, втрачаючи свою здатність до транспортування води та мінеральних речовин.

Основою захисту є своєчасна санітарна обрізка усіх хворих гілок із обов'язковим захопленням 15-20 см здорової деревини для повної ліквідації грибниці.

Після обрізки всі зрізи слід обробити садовим варом або спеціальними фунгіцидними пастами, щоб запобігти повторному зараженню через свіжу рану.

Інструменти після кожного використання обов'язково дезінфікують, щоб уникнути механічного перенесення патогена на інші, здорові дерева в саду.

Ефективним заходом є проведення профілактичних обприскувань фунгіцидами на основі міді на початку вегетаційного періоду, особливо після зими.

Важливо забезпечити деревам належний догляд, уникаючи механічних пошкоджень стовбурів та своєчасно проводячи підживлення для підвищення загального імунітету рослин.