Фузаріум Бута

Патоген є міцеліальним грибом, що здатен утворювати конідії у спородохіях та сумчасті спори (аскоспори) у перитеціях, що забезпечує його виживання у ґрунті.

Він має специфічний генетичний профіль, що відрізняє його від інших близьких видів, проте морфологічно вони дуже схожі, що ускладнює ідентифікацію в польових умовах.

Це спеціалізований гриб, який адаптувався до ураження широкого спектра злакових культур у різних кліматичних зонах, включаючи помірний пояс України.

Для ідентифікації патогена в сучасних агрономічних умовах використовують молекулярно-генетичні тести, які дозволяють точно визначити наявність гриба у зразках рослин чи зерна.

Цей гриб викликає серйозні економічні збитки, будучи збудником фузаріозу колоса зернових культур та гнилі початків кукурудзи.

Основними культурами, що піддаються агресивному впливу Fusarium boothii, є пшениця, ячмінь та кукурудза, які є стратегічними для агросектору.

Ураження призводить до зниження врожайності через недорозвиненість зерен, їх щуплість та зниження посівних якостей насіннєвого матеріалу.

Крім прямої втрати врожаю, гриб забруднює продукцію небезпечними мікотоксинами (наприклад, ДОН), що робить зерно непридатним для харчових цілей та експорту.

Уражені посіви мають низьку якість білка та клейковини, що критично важливо для борошномельної та хлібопекарської промисловості.

Гриб зимує на рослинних рештках, у ґрунті або на насінні у вигляді міцелію, перитеціїв чи хламидоспор, які зберігають життєздатність протягом кількох років.

Розвиток інфекції активізується у фазу цвітіння зернових, коли спори, що переносяться вітром чи краплями дощу, потрапляють на квітки або зав'язь.

Висока вологість повітря (вище 85%) та помірні температури є ідеальними умовами для проростання спор та проникнення міцелію гриба у тканини рослини.

Протягом вегетаційного періоду гриб може утворювати кілька хвиль спор, що створює постійний ризик інфікування при наявності джерела інфекції в полі.

На полях з насиченими сівозмінами та великою кількістю решток кукурудзи ризик спалаху фузаріозу Fusarium boothii є найвищим через накопичення патогена.

Головним симптомом на колосках пшениці є передчасне побіління колосу, яке часто супроводжується появою рожево-помаранчевого нальоту біля основи лусочок.

При ураженні кукурудзи на качанах спостерігається інтенсивний розвиток білого або рожевого міцелію, який поступово охоплює всю поверхню початка.

Зерно набуває рожевого відтінку, стає крихким, втрачає свою масу та набуває токсичних властивостей, що є небезпечним для здоров'я тварин та людей.

Коренева гниль проявляється у потемнінні вузла кущіння та кореневої системи, що призводить до відмирання молодих рослин та випадіння посівів.

• Поява білого ватоподібного нальоту
• Рожеві спороложа на колоскових лусочках
• Передчасне відмирання частин колоса
• Деформація та щуплість зернівки
• Потемніння кореневої шийки

Заходи захисту починаються з правильного обробітку ґрунту, що включає глибоку оранку для якісного загортання пожнивних решток у землю.

Дотримання сівозміни є критичним фактором: не рекомендується розміщувати зернові після кукурудзи, оскільки остання є основним накопичувачем інфекції.

Використання фунгіцидів під час цвітіння є основним методом контролю фузаріозу колоса, що дозволяє значно знизити рівень мікотоксинів у врожаї.

Протруювання насіння системними препаратами дозволяє захистити посіви на ранніх етапах розвитку, запобігаючи розвитку кореневих гнилей.

Селекційна робота, спрямована на створення сортів, стійких до фузаріозу, залишається одним із найбільш екологічно безпечних методів боротьби з цим грибом.