Сіра гниль бобових

Інфекція зберігається у ґрунті у формі склероціїв, які мають високу витривалість до несприятливих умов. Навесні при температурі вище +10 градусів склероції проростають, утворюючи конідієносці.

Поширення патогена відбувається повітряно-крапельним шляхом. Спори легко розносяться вітром на великі відстані, що зумовлює швидке поширення хвороби по всьому полю.

Для інтенсивного розвитку гриба необхідна вологість повітря вище 85%. У періоди затяжних дощів збудник здатний уразити майже всю площу листкової поверхні за лічені дні.

Гриб утворює характерний сірий пухнастий наліт на поверхні уражених тканин, який складається з маси конідій, що продовжують цикл зараження протягом всього вегетаційного сезону.

Основними об'єктами ураження є кормові боби (Vicia faba), проте патоген також пошкоджує інші зернобобові культури. Хвороба вражає всі органи рослини, що знаходяться над поверхнею ґрунту.

На листках з'являються дрібні плями округлої форми, які поступово розростаються. У центрі плями тканина відмирає, що призводить до передчасного опадання листя.

Пошкодження стебел призводить до їх ламкості, особливо в місцях кріплення бобів. Це порушує транспортування поживних речовин та призводить до недорозвинення врожаю.

Ураження квіток часто призводить до їх масового осипання, що прямо впливає на кількість сформованих бобів. На бобах патоген викликає темно-коричневі некрози, які проникають всередину.

Зерно, отримане з хворих рослин, часто має знижені посівні якості та схильне до пліснявіння при зберіганні, що робить проблему серйозною не лише для поля, а й для насінництва.

Першочерговим заходом є дотримання сівозміни, що перериває ланцюг живлення збудника. Післязбиральна оранка з глибоким закладенням решток значно знижує інфекційний фон.

Використання якісного, протруювання насіннєвого матеріалу фунгіцидами дозволяє захистити проростки на початкових етапах розвитку від раннього інфікування.

Вирощування стійких сортів є найекономічнішим методом. Селекція бобів на стійкість до Botrytis fabae дозволяє мінімізувати застосування хімічних засобів захисту.

Під час вегетації за виявлення перших ознак хвороби застосовують фунгіциди системної та контактної дії. Рекомендується чергувати діючі речовини для уникнення резистентності.

• Оптимізація густоти посіву.
• Збалансоване внесення фосфорно-калійних добрив.
• Вчасне проведення заходів по догляду.