Склероспора цукрової тростини

Збудник Sclerospora sacchari належить до царства Chromista, типу Oomycota. Це облігатний паразит, який спричиняє серйозне захворювання, відоме як філіноз або несправжня борошниста роса цукрової тростини.

Патоген утворює спорангії на конидієносцях, що розвиваються на нижній стороні листків за умов високої вологості, забезпечуючи швидке поширення інфекції.

Всередині тканин рослин формуються ооспори — стійкі структури, що дозволяють збуднику виживати в несприятливих ґрунтових умовах протягом тривалого часу.

Гриб активно поширюється за допомогою зооспор, які пересуваються у краплях дощу або роси, а також через конідії, що переносяться повітряними потоками.

Міцелій патогена є міжклітинним, він системно вражає всю рослину, порушуючи обмін речовин та фізіологічні процеси господаря.

Основною культурою-господарем є цукрова тростина (Saccharum officinarum), проте патоген може вражати й інші представники родини тонконогових у тропічних регіонах.

Хвороба призводить до значного зниження виходу цукру, оскільки порушуються процеси накопичення вуглеводів у стеблах рослини.

Уражені рослини демонструють відставання у рості, їхні стебла стають тонкими, а розвиток нових вузлів сповільнюється або повністю припиняється.

Сильне ураження призводить до загибелі точки росту та передчасного відмирання всієї рослини, що суттєво знижує загальну врожайність плантацій.

Поширення хвороби через заражений садивний матеріал робить цей патоген особливо небезпечним у світовій торгівлі цукровою тростиною.

Активний розвиток збудника спостерігається у періоди теплої та вологої погоди, при оптимальних температурах від 20 до 28°C.

Максимальна активність спороношення фіксується у нічний час та вранці, коли вологість повітря є максимально високою.

Наявність крапельно-рідкої вологи на поверхні листків є критично важливою умовою для проростання зооспор та ініціювання нового циклу зараження.

У сухі періоди патоген переходить у стан спокою у вигляді ооспор, які можуть залишатися життєздатними у ґрунті або рослинних рештках роками.

Вітер відіграє ключову роль у поширенні конідій, що дозволяє хворобі охоплювати великі території за відносно короткий проміжок часу.

Перші симптоми проявляються у вигляді вузьких хлоротичних смуг на молодих листках, які з часом стають довшими та ширшими вздовж листових жилок.

Типовою ознакою є поява білого або сіруватого нальоту на нижній стороні листка, який складається зі спорангієносців гриба.

У міру розвитку хвороби листки втрачають забарвлення, скручуються та швидко засихають, що робить рослину вразливою до вторинних інфекцій.

Системно уражені рослини мають пригнічений вигляд, часто утворюють надмірну кількість бічних пагонів, що надає їм кущистого вигляду.

• Поява світлих смуг на листках.
• Білий пухнастий наліт знизу листка.
• Затримка росту стебел.
• Зниження накопичення цукру.
• Передчасне відмирання листкової пластини.

Основним заходом захисту є вирощування сортів, які мають генетичну стійкість до ураження Sclerospora sacchari.

Суворий карантинний контроль при імпорті садивного матеріалу є обов'язковим для запобігання проникненню інфекції в нові регіони.

Термічна дезінфекція (прогрівання у гарячій воді) живців тростини перед посадкою дозволяє ефективно видалити патоген із тканин рослин.

Систематичне видалення та знищення хворих рослин на ранніх етапах вегетації допомагає обмежити поширення осередків інфекції.

Агротехнічні методи, спрямовані на покращення аерації плантацій та своєчасне внесення добрив, підвищують загальну витривалість культури.