Еремотеціум корілі

За своєю природою цей гриб є дріжджеподібним організмом. У вегетативній фазі він існує у вигляді поодиноких або нитчастих клітин, проте в циклі розвитку присутня статева стадія, що дозволяє утворювати аскоспори.

Важливою особливістю біології Eremothecium coryli є його тісний зв'язок із комахами-фітофагами. Патоген використовує клопів як вектор, що забезпечує йому проникнення безпосередньо всередину плодів через пошкоджені тканини.

Даний гриб характеризується високою ферментативною активністю. Виділяючи спеціальні речовини, він розкладає тканини рослин, забезпечуючи собі доступ до поживних речовин, що містяться в зародку та сім'ядолях насіння.

Діагностика цього організму вимагає спеціальних знань та лабораторного обладнання. У культурі гриб росте швидко, утворюючи колонії, які за морфологічними ознаками відрізняються від типових дріжджів, що ускладнює його ідентифікацію в польових умовах без аналізу.

Основною жертвою патогену є соя, де він викликає стигматомікоз. Також гриб виявляють на фасолі, горосі, бавовнику та ліщині, де він завдає суттєвої шкоди якості майбутнього врожаю.

Головна шкода полягає в повному руйнуванні внутрішнього вмісту насіння. Гриб перетворює поживні речовини на власну біомасу, через що насіння стає щуплим, втрачає схожість і стає непридатним для посіву.

Пошкоджені плоди часто передчасно опадають або не розвиваються до належних розмірів. Це призводить до нерівномірного дозрівання культури та зниження загальної маси врожаю з одиниці площі.

Крім прямої шкоди, Eremothecium coryli погіршує технологічні якості сировини. Продукти переробки такої сої мають гірші органолептичні показники та нижчий вміст білка, що знижує їх ринкову вартість.

Економічна шкода від поширення цього гриба є глобальною проблемою, оскільки він поширений у багатьох регіонах вирощування бобових культур, спричиняючи значні фінансові втрати для виробників.

Розвиток патогену починається у період інтенсивного росту бобів. Гриб стає найбільш активним у другій половині літа, коли температурний режим та вологість повітря створюють оптимальні умови для росту міцелію.

Критичним фактором поширення є динаміка популяції клопів-щитників. Масове заселення посівів цими комахами збігається з піком інфекційного навантаження, оскільки кожен прокол комахи стає «воротами» для грибної інфекції.

Температурні умови від +22°C до +28°C стимулюють швидке проростання спор та розвиток колоній. Затяжні дощі та висока вологість сприяють переміщенню спор гриба по рослині краплинно-повітряним шляхом.

Інфекція здатна перезимовувати у стані спокою на рослинних рештках. Також можливе виживання гриба в організмі зимуючих дорослих особин клопів, що забезпечує стабільність осередків зараження на полі.

Наступного сезону, як тільки температура ґрунту та повітря стає сприятливою, гриб активується, розпочинаючи новий цикл паразитування на сходах та вегетативних органах культурних рослин.

Перші зовнішні ознаки зараження можна помітити при розтині бобів сої. На насінні з'являються характерні плями, колір яких варіюється від темно-коричневого до майже чорного.

Місце входу інфекції зазвичай збігається з місцем проколу комахою. Навколо нього утворюється зона знебарвлення або некрозу, яка з часом збільшується та охоплює всю поверхню насінини.

Всередині ураженого насіння спостерігається інтенсивне розростання білого або жовтуватого міцелію. Тканина сім'ядолей стає рихлою, набуває специфічного запаху та втрачає свою цілісність під тиском грибних ферментів.

В окремих випадках на поверхні насіння може спостерігатися легкий наліт, проте найчастіше патоген розвивається приховано всередині плоду, що робить його виявлення до моменту обмолоту вкрай складним.

Ще одним непрямим симптомом є відставання у рості рослин, які зазнали раннього зараження. Такі рослини часто мають хлоротичний вигляд, оскільки гриб порушує нормальний транспорт поживних речовин всередині стебла та бобів.

Боротьба з еремотеціозом повинна бути комплексною. Першочерговим завданням є контроль чисельності клопів-щитників, оскільки без них поширення гриба в полі практично неможливе.

Агротехнічні заходи включають глибоку оранку для закладення пожнивних решток, де зберігається інфекція. Також важливо підтримувати оптимальну густоту посівів, щоб уникнути надмірної вологості, яка сприяє розвитку гриба.

Використання хімічних препаратів для боротьби з комахами має проводитися в фазі формування бобів. Своєчасний моніторинг полів дозволяє застосувати інсектициди до того, як клопи завдадуть масових пошкоджень.

При зберіганні врожаю важливо забезпечити низьку вологість зерна. Це призупиняє розвиток міцелію, який міг потрапити до сховища разом із зараженими бобами, запобігаючи подальшому псуванню всієї партії.

• Застосування інсектицидів проти клопів-щитників.
• Дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку патогену.
• Використання фунгіцидів для обробки насіння перед посівом.
• Видалення бур'янів, що є кормовою базою для переносників.