Аскохітоз нуту

Аскохітоз нуту — це небезпечне грибкове захворювання, спричинене патогеном Didymella rabiei (анаморфа Ascochyta rabiei). Цей гриб належить до відділу Аскоміцети та є вузькоспеціалізованим паразитом, що вражає виключно культуру нуту.

Збудник успішно зимує у вигляді міцелію та пікнід на незібраних рештках рослин, а також у насінні. Інфекція може залишатися життєздатною в ґрунті протягом кількох сезонів, що вимагає суворого дотримання сівозміни.

Життєвий цикл гриба складається з безстатевого розмноження пікноспорами та статевого процесу, що веде до утворення аскоспор. Останні здатні поширюватися на великі відстані за допомогою вітру та дощових крапель.

Для активного розвитку патогену необхідні висока вологість повітря та помірні температури в діапазоні від +15 °C до +25 °C. Роса та дощі є основними чинниками, що сприяють швидкому проростанню спор на поверхні рослин.

Зараження відбувається через природні отвори в епідермісі, такі як продихи, або через мікропошкодження тканин. Патоген активно руйнує клітинну структуру рослини, виділяючи специфічні токсини, що призводять до некротизації органів.

Хвороба вражає всі надземні частини нуту, включаючи листя, стебла, квітки та боби. Найбільшої шкоди завдається на етапі сходів, коли інфекція може спричинити масову загибель молодих рослин.

На стеблах формуються виразки, які з часом розростаються і можуть призвести до перелому стебла. Це порушує транспортування води та поживних речовин, що зупиняє ріст та розвиток рослини.

Ураження бобів призводить до того, що насіння всередині стає щуплим, втрачає схожість та вкривається плямами. Таке зерно не придатне для подальшого використання у виробництві та є джерелом інфекції.

Вредоносність захворювання дуже висока: у роки з епіфітотійним розвитком втрати врожаю можуть сягати 100%. Якість отриманої продукції різко знижується через наявність некротичних плям на поверхні насіння.

Поширення аскохітозу призводить до суттєвого зменшення енергії росту та пригнічення всього посіву. Це робить рослини нуту менш конкурентоспроможними порівняно з бур'янами та підвищує сприйнятливість до інших хвороб.

Основним симптомом є поява сіро-бурих плям округлої або видовженої форми на листках. У центрі таких плям завжди можна помітити дрібні чорні крапки — пікніди гриба.

На стеблах хвороба проявляється у вигляді темно-коричневих виразок. У місцях ураження стебло стає тоншим і часто переламується під вагою власної маси або від дії вітру.

При високій вологості на уражених ділянках розвивається оливковий наліт. Листя поступово жовтіє, скручується і передчасно опадає, що значно скорочує площу фотосинтезу.

Боби, вражені патогеном, вкриваються концентричними плямами. Якщо хвороба проникає всередину, насіння деформується і на ньому з’являються некротичні плями різного розміру.

• Поява сіро-бурих плям з темною облямівкою.
• Наявність дрібних чорних пікнід у центрі уражень.
• Виразки на стеблах, що призводять до переломів.
• Передчасне пожовтіння та опадання листя.
• Плямистість та деформація насіння в бобах.

Фундаментальним заходом є висів якісного, очищеного від інфекції насіння. Обов'язкове застосування системних фунгіцидів для обробки насіннєвого матеріалу перед посівом.

Суворе дотримання сівозміни з інтервалом повернення нуту на поле щонайменше 3–4 роки. Це дозволяє зменшити запас інфекції в ґрунті до безпечного рівня.

Ретельна заробка пожнивних решток у ґрунт допомагає швидше зруйнувати джерела виживання гриба. Необхідно вчасно знищувати падалицю, яка може слугувати резерватором хвороби.

Під час вегетації потрібно проводити моніторинг посівів. За перших ознак аскохітозу необхідно розпочинати фунгіцидну обробку рекомендованими препаратами для припинення подальшого поширення спор.

Селекційна робота зі створення стійких сортів є пріоритетом. Використання сортів із генетично обумовленою резистентністю суттєво зменшує ризики господарських втрат від цієї інфекції.