Цитоспороз кісточкових

Цитоспороз кісточкових викликається грибом Cytospora cincta, який належить до класу аскоміцетів. Цей фітопатоген є факультативним паразитом, що вражає камбій та кору плодових дерев, спричиняючи некрози.

Збудник зберігається у формі міцелію та пікнід безпосередньо в уражених ділянках кори протягом зимового періоду. Під час вологої погоди конідії гриба поширюються вітром, дощем або комахами.

Інфекція проникає в дерево виключно через пошкодження цілісності кори: морозобоїни, сонячні опіки або місця, що залишилися після необережного обрізання гілок.

Розвиток гриба активізується, коли дерево стає ослабленим через несприятливі умови вирощування або неправильний догляд. Здорові дерева з неушкодженою корою мають природний опір до проникнення цього гриба.

Цикл життя патогена включає утворення плодових тіл (пікнід), які виділяють маси спор при високій вологості. Це дозволяє грибу колонізувати великі площі саду за короткий термін.

Хвороба завдає величезної шкоди таким культурам, як персик, абрикос, черешня та вишня. Особливо вразливими є дерева, що ростуть на бідних ґрунтах або не отримують достатньої кількості поживних речовин.

Внаслідок ураження тканини кори відмирають, що призводить до припинення руху соків. Це викликає масове засихання гілок та, згодом, загибель дерева в цілому.

Врожайність уражених дерев критично знижується. Навіть якщо дерево продовжує рости, якість плодів падає, а сама рослина стає джерелом поширення інфекції для сусідніх культур.

Цитоспороз відкриває шлях для розвитку вторинних хвороб та заселення шкідниками, такими як заболонники, що остаточно виснажують і вбивають ослаблене плодове дерево.

Економічні втрати від хвороби включають не тільки втрату врожаю, а й витрати на розкорчовування загиблих дерев та необхідність закладання нового саду.

Однією з перших ознак є поява на стовбурі або гілках плям бурого або червонуватого забарвлення. Уражені ділянки швидко висихають та стають жорсткими на дотик.

Часто в місці ураження виділяється камедь, яка застигає у вигляді крапель. Це свідчить про спробу дерева захиститися від інфекції, що розвивається в глибинних тканинах.

На поверхні відмерлої кори з'являються дрібні сірі або чорні горбки — пікніди гриба. За вологої погоди з них виходять спори у вигляді тонких жовтуватих ниток.

Листя на хворих гілках змінює колір, стає жовтим або коричневим, скручується, але не опадає завчасно. Вся уражена гілка виглядає «обпаленою» та сухою.

При детальному обстеженні виявляється, що уражена деревина під корою має темний колір і чітку межу відокремлення від здорових ділянок рослини.

Найважливішим етапом контролю є санітарна обрізка. Уражені гілки слід видаляти з захопленням здорової деревини, а місця зрізів ретельно дезінфікувати мідним купоросом.

Всі зрізи діаметром понад 2 см повинні бути ізольовані за допомогою садового вару або спеціальних фарб, щоб перекрити доступ для спор патогену.

Профілактичне обприскування фунгіцидами на основі міді до початку розпускання бруньок допомагає зменшити інфекційний фон у саду та знизити ризик первинного зараження.

Регулярна побілка стовбурів та основних скелетних гілок захищає дерево від екстремальних температур, знижуючи ймовірність утворення морозобоїн — основних вхідних воріт гриба.

• Збалансоване підживлення калійно-фосфорними добривами для зміцнення імунітету.
• Своєчасна боротьба з комахами-шкідниками, які травмують кору.
• Видалення та знищення всіх сухих і хворих частин дерева за межами саду.