Колетотріхум цибулевий

Колетотріхум цибулевий (Colletotrichum circinans) — це грибковий фітопатоген, який належить до класу аскоміцетів та є збудником антракнозу цибулевих рослин.

Гриб розвивається у формі міцелію, який проникає в епідерміс та паренхіму рослин. Головною ознакою патогену є утворення ацервул — спорових подушечок з характерними чорними щетинками, які добре помітні під мікроскопом.

Життєвий цикл гриба включає стадію утворення конідій, які активно поширюються вітром та краплями дощу. У ґрунті патоген здатен зберігатися у вигляді стійких склероціїв протягом кількох років.

Розвиток інфекції активізується при високій вологості повітря та помірних температурах. Особливо небезпечним є період дозрівання культури, коли вологість навколишнього середовища сприяє масовому спороношенню.

Цей гриб належить до групи факультативних паразитів, які можуть тривалий час існувати сапротрофно на залишках рослин, що ускладнює повне викорінення інфекції з поля.

Хвороба вражає всі види цибулі (ріпчасту, шалот, порей) та часник, викликаючи гниття цибулин та пошкодження листкового апарату.

Втрати врожаю можуть бути колосальними, оскільки заражені цибулини швидко втрачають товарний вигляд та стають непридатними для тривалого зберігання.

Пошкодження кореневої шийки та прикореневої зони призводить до передчасного вилягання та відмирання пера, що значно знижує накопичення маси цибулиною.

У виробничих масштабах поширення хвороби призводить до відбракування великих партій продукції під час сортування, що створює серйозні економічні збитки для аграріїв.

Заражене насіння стає джерелом поширення хвороби, що переносить інфекцію на нові ділянки та створює первинні осередки зараження у наступних сезонах.

Візуально хвороба проявляється появою округлих плям на зовнішніх лусках цибулин, які з часом темніють і вкриваються концентричними колами з дрібних чорних крапок.

На ураженому листі хвороба виглядає як видовжені коричневі плями, що згодом вкриваються рожевим або сірим нальотом — спороношенням гриба.

При ураженні шийки вона стає м'якою, водянистою, а навколо неї розвиваються характерні чорні плями ацервул, розташовані часто у вигляді кіл.

У вологих умовах під час зберігання цибулини вкриваються пухнастим нальотом міцелію, що швидко поширюється на сусідні здорові екземпляри, викликаючи осередкове гниття.

Зовнішні луски на уражених цибулинах часто розтріскуються, стають крихкими, а внутрішні тканини набувають бурого забарвлення через розвиток некротичних процесів.

Захист посівів базується на комплексі агротехнічних заходів, включаючи суворе дотримання сівозміни з поверненням цибулевих на поле не раніше ніж через 3-4 роки.

• Обов'язкова дезінфекція посівного матеріалу та використання здорового насіння.
• Вирощування стійких до антракнозу сучасних гібридів цибулі.
• Забезпечення швидкого просушування цибулі після збирання для запобігання розвитку інфекції.
• Регулярне видалення рослинних решток із поля та їх глибока заробка у ґрунт.

Хімічний захист передбачає застосування фунгіцидів під час вегетації за перших ознак прояву захворювання, особливо за дощової погоди.

У сховищах необхідно контролювати режим вологості, оскільки підтримання сухого повітря та низької температури мінімізує розвиток грибниці та поширення хвороби.