Хоанефора гарбузових

Хоанефора гарбузових Choanephora cucurbitarum — це патогенний мікроскопічний гриб, що належить до відділу Mucoromycota. Цей збудник є досить агресивним у тепличних та польових умовах.

Гриб утворює рясний міцелій, на якому розвиваються численні спорангіофори. Зовні це виглядає як сірий або чорнуватий наліт, що швидко поширюється на тканинах рослин під час вологої погоди.

Вид здатний як до активного паразитування на живих тканинах, так і до сапротрофного існування на мертвих залишках рослин, що робить його вкрай стійким у навколишньому середовищі.

Життєвий цикл включає стадію утворення зигоспор, які слугують для виживання гриба у ґрунті протягом несприятливого зимового періоду.

Здатність гриба швидко нарощувати біомасу при високій вологості робить його небезпечним ворогом для інтенсивного овочівництва, здатним знищити значну частину врожаю за кілька днів.

Найбільше страждають представники родини Гарбузові (Cucurbitaceae): огірки, кабачки, патисони, гарбузи, дині та кавуни. Також зафіксовано пошкодження перцю та деяких видів бобових.

Патоген уражає переважно генеративні органи: квітки та молоді зав'язі. У разі сприятливих умов для гриба, він переходить на плоди, викликаючи їх швидке розм'якшення.

Найнебезпечнішим є ураження зав'язі в початковій стадії розвитку, що призводить до повного відмирання майбутнього плоду та втрати товарного вигляду всієї продукції.

Рослини, уражені грибом, різко знижують свою врожайність, оскільки інфекція швидко переходить від однієї квітки до іншої, особливо за умови високої щільності посадки.

Економічні збитки спричинені не лише фізичною втратою ваги плодів, а й зниженням якості продукції, яка стає непридатною для зберігання та транспортування.

Розвиток захворювання припадає на літній період з високими температурами повітря та надмірною вологістю. Оптимальна температура для гриба становить +22...+28 градусів Цельсія.

Наявність краплинної вологи (роса, дощ, неправильний полив) є обов'язковою умовою для проростання спор та успішного зараження рослинних тканин.

Найбільш інтенсивне поширення спостерігається у другій половині літа, коли рослини максимально розростаються, створюючи мікроклімат з обмеженим доступом повітря всередині посівів.

Спори гриба переносяться повітряними масами, дощовими краплями та комахами-запилювачами, які контактують з ураженими тканинами, переносячи інфекцію на здорові квіти.

У закритому ґрунті хвороба може проявлятися протягом усього сезону вирощування, якщо в теплиці не забезпечено належну вентиляцію та контроль рівня вологості.

Першою ознакою є потемніння та в'янення пелюсток квіток, які починають вкриватися сіро-чорним оксамитовим нальотом спорангіофорів гриба.

Зав'язі, уражені хоанефорою, втрачають пружність, стають водянистими та швидко згнивають, перетворюючись на темно-сіру кашоподібну масу.

• Потемніння та некроз квіток.
• Швидке загнивання молодих зав'язей.
• Наявність сірого нальоту на поверхні.
• Неприємний запах від уражених частин.
• Пошкодження стебел з утворенням плям.

При ураженні стебла з'являються характерні вдавлені плями, які можуть перешкоджати нормальному живленню плодів, що знаходяться вище за місцем інфекції.

На відміну від бактеріозів, при ураженні хоанефорою наліт завжди має виражену спорангіальну структуру, яка чітко помітна при огляді під лупою.

Основою захисту є агротехнічні заходи: дотримання просторової ізоляції та сівозміни, що обмежує накопичення інфекції в ґрунті протягом багатьох років.

Важливо забезпечити правильний полив: слід уникати дощування по листю та квітах, надаючи перевагу крапельному зрошенню під корінь рослини.

Мульчування поверхні ґрунту плівкою або агроволокном дозволяє уникнути прямого контакту плодів з вологим субстратом, що значно знижує ризик зараження.

У період активної вегетації проводять профілактичні обробки фунгіцидами, зокрема препаратами на основі міді, які стримують проростання спор гриба.

Своєчасне видалення уражених рослинних решток та недопущення їх потрапляння у компост є критично важливим для зменшення інфекційного навантаження на наступний рік.