Кандида зірчаста

Цей гриб здатний до активного бродіння, що робить його важливим об'єктом не лише в агрономії, а й у харчовій промисловості, де він впливає на ферментацію виноматеріалів.

Морфологічно це одноклітинні організми, що розмножуються брунькуванням. У науковій літературі останнім часом його частіше відносять до роду Starmerella, тому важливо враховувати цей синонім при пошуку даних.

Патоген є осмофільним, що дозволяє йому розвиватися в умовах високої концентрації цукру в соці плодів. Він є частиною епіфітної мікрофлори рослин.

Особливістю біології виду є його тісний зв'язок із комахами, які сприяють розповсюдженню гриба в насадженнях та перенесенню його з одного плода на інший.

Найбільшої шкоди Candida stellata завдає винограду та зернятковим плодам. Гриб колонізує поверхню ягід, використовуючи їхні соки для власного живлення.

Шкодочинність проявляється у погіршенні смакових якостей врожаю. Через активну ферментацію цукрів плоди втрачають свої товарні властивості ще до збору.

Особливо небезпечно ураження плодів з мікротріщинами. Через ці пошкодження гриб проникає всередину тканин, викликаючи їхнє швидке розм'якшення та розпад.

Діяльність цих дріжджів створює сприятливе середовище для розвитку інших збудників хвороб, таких як сіра гниль, які повністю знищують урожай.

Збитки також фіксуються під час зберігання продукції, оскільки заражені плоди стають джерелом інфекції для всієї партії в ящиках або сховищах.

Активний розвиток патогену припадає на період дозрівання плодів, коли концентрація цукру в них стає максимальною.

Волога та тепла погода наприкінці літа — ідеальні умови для розмноження гриба. Опади можуть сприяти розтріскуванню ягід, що полегшує доступ гриба до внутрішніх тканин.

Комахи, зокрема оси та дрозофіли, відіграють ключову роль у розповсюдженні інфекції протягом усього сезону збирання врожаю.

Взимку гриб перебуває в стані спокою, перечікуючи несприятливі умови в грунті, рослинних залишках або тріщинах кори багаторічних культур.

Цикл розмноження повторюється щороку, і інтенсивність розвитку залежить від санітарного стану саду чи виноградника.

Першою ознакою є поява характерного запаху бродіння, який відчувається навіть на відстані від зараженої ділянки.

На поверхні шкірки плодів утворюється специфічний наліт, іноді з невеликими бульбашками, що свідчить про виділення вуглекислого газу в процесі бродіння.

Тканини плодів у місцях ураження стають м'якими, втрачають пружність та змінюють колір на більш темний.

Часто можна помітити липкі краплі соку на поверхні ягід, що приваблює інших комах, які посилюють зараження.

• Неприємний кислий запах від плодів.
• Розм'якшення шкірки та м'якоті ягід.
• Виділення соку з тріщин на плодах.
• Поява дріжджового нальоту на поверхні.

Основним заходом боротьби є суворе дотримання агротехніки. Потрібно своєчасно прибирати гнилі та пошкоджені плоди з саду.

Необхідно проводити заходи щодо знищення шкідників, які пошкоджують шкірку плодів і розносять спори грибів.

Створення умов для гарної вентиляції кущів або крони дерев зменшує ризик накопичення вологи та розвитку дріжджових інфекцій.

Застосування фунгіцидів проти гнилей також стримує розвиток Candida stellata, особливо в роки з дощовим літом.

Важливо забезпечити правильні умови зберігання зібраного врожаю — низькі температури та сухість значно уповільнюють діяльність цього мікроорганізму.