Хлоротична плямистість яблуні

Збудником хвороби є вірус хлоротичної плямистості листя яблуні — Apple chlorotic leaf spot virus (ACLSV). Він належить до роду Trichovirus родини Betaflexiviridae.

Вірус має вигляд ниткоподібних частинок, які поширюються переважно під час окулірування, щеплення та через заражений садивний матеріал.

Цей фітопатоген має широкий спектр господарів, вражаючи не лише яблуню, а й грушу, сливу, вишню та багато інших кісточкових культур.

Поширення в саду відбувається повільно, оскільки вірус не передається через ґрунт або при звичайному контакті гілок, а потребує специфічних інструментів для передачі.

Діагностика збудника у польових умовах є складною, тому для точної ідентифікації використовують методи ІФА або ПЛР-діагностики у лабораторіях.

Хвороба вражає вегетативні органи дерев, викликаючи системне інфікування тканин. Найбільше страждають молоді саджанці в розплідниках та товарні насадження.

На яблунях патоген викликає появу некротичних або хлоротичних плям на листі, що знижує фотосинтетичну активність рослини.

Ураження призводить до деформації листової пластинки, передчасного опадання листя та, як наслідок, ослаблення загального імунітету дерева.

У чутливих сортів відмічається уповільнення росту пагонів, зменшення розміру плодів та зниження їхньої якості, що призводить до економічних збитків.

У разі важкого ураження дерево стає менш зимостійким і більш схильним до інших грибкових та бактеріальних інфекцій.

Перші ознаки проявляються навесні або на початку літа у вигляді світлих плям, кілець або ліній на молодому листі, які з часом можуть некротизуватися.

Часто спостерігається специфічна «хлоротична мозаїка», при якій малюнок на листі нагадує бліді штрихи або нерівномірну плямистість.

У деяких сортів яблуні інфекція протікає приховано (латентно), дерево виглядає здоровим, але залишається джерелом зараження для інших рослин.

При ураженні кори може спостерігатися її розтріскування або зміна забарвлення, що свідчить про системний характер розповсюдження вірусу.

Плоди при зараженні вірусом іноді набувають нехарактерної форми, а їхня шкірка може покриватися плямами, що знижує їхню товарну вартість.

Основним методом контролю є використання безвірусного, сертифікованого садивного матеріалу під час закладання нових садів.

Необхідно суворо дотримуватися правил дезінфекції садового інструменту (секаторів, ножів) після кожної операції, щоб виключити передачу вірусу через сік.

Ефективним прийомом є моніторинг стану дерев у розплідниках та видалення (викорчовування) заражених екземплярів для запобігання поширенню інфекції.

• Використання підщеп, стійких до ACLSV.
• Регулярна обробка дерев інсектицидами проти шкідників, які можуть бути переносниками вірусу.
• Своєчасна ізоляція молодих посадок від старих, потенційно заражених дерев.

На сьогодні прямого хімічного захисту проти вірусних хвороб не існує, тому головна увага приділяється профілактиці та селекційній роботі.