Темно-зелена вдавлювана плямистість

Симптоми хвороби з'являються переважно на плодах персика під час їх дозрівання. На поверхні шкірки виникають невеликі темно-зелені ділянки, які згодом стають вдавлюваними.

У центрі плям тканини плоду часто відмирають, набуваючи коричневого або чорного забарвлення. Шкірка в місцях ураження втрачає пружність і деформується.

У міру розвитку хвороби плями можуть збільшуватися в діаметрі та зливатися, охоплюючи значну площу плоду. Це надає поверхні «ямчатого» вигляду.

При розрізі плоду в зоні плями виявляється побуріння м'якоті на різну глибину. Уражені ділянки стають жорсткими та волокнистими, втрачаючи соковитість.

За умов високої вологості на поверхні уражених плям може з'являтися слабкий оливковий наліт спороношення гриба. Це є важливим діагностичним признаком для ідентифікації хвороби.

Збудником темно-зеленої вдавлюваної плямистості є гриб з роду Cladosporium (найчастіше Cladosporium carpophilum, що викликає паршу).

Гриб належить до недосконалих грибів. Він характеризується високою здатністю до швидкого утворення конідій, які поширюються вітром і краплями дощу.

Патоген здатний зберігати життєздатність у вигляді міцелію в уражених гілках, муміфікованих плодах і опалому листі протягом усієї зими.

Навесні, при настанні сприятливих умов, міцелій активізується і починає продукувати конідії, які стають первинним джерелом зараження молодих зав'язей.

Гриб атакує переважно епідермальні тканини плодів, використовуючи ферментативні системи для руйнування клітинних стінок і проникнення в міжклітинний простір.

Найбільш сприятливими умовами для інтенсивного розвитку інфекції є висока відносна вологість повітря, що перевищує 80-90%.

Часті опади в період формування зав'язі та дозрівання плодів сприяють активному проростанню спор на поверхні шкірки персика.

Температурний діапазон від +18°C до +25°C вважається оптимальним для швидкого проростання спор та інфікування тканин плоду.

Загущені крони дерев, де порушена природна вентиляція, створюють локальний мікроклімат з підвищеною вологістю, що провокує спалахи хвороби.

Відсутність санітарної обрізки та наявність старої інфікованої деревини суттєво підвищують ризик розповсюдження захворювання в саду.

Основна шкода полягає в значній втраті товарних якостей плодів. Уражені персики стають непридатними для реалізації на свіжому ринку.

Хвороба провокує передчасне опадання зав'язей, що веде до суттєвого зниження врожайності та економічних збитків для фермерського господарства.

Деформовані та вдавлені плоди швидше піддаються вторинним зараженням іншими гнильними мікроорганізмами в процесі зберігання та транспортування.

Ураження тканин порушує процеси дозрівання, через що плоди набувають неприємного смаку та втрачають притаманний сорту аромат.

Сильне ураження протягом кількох сезонів призводить до загального ослаблення дерева, знижуючи його зимостійкість та здатність до повноцінного плодоношення в наступні роки.

Основним методом боротьби є проведення ранньовесняних та осінніх профілактичних обробок фунгіцидами на основі міді або сучасними системними препаратами.

Необхідно суворо дотримуватися правил агротехніки: своєчасно проводити санітарну обрізку для видалення та знищення всіх уражених пагонів і муміфікованих плодів.

Важливо підтримувати оптимальну щільність крони, забезпечуючи вільну циркуляцію повітря, що перешкоджає накопиченню вологи всередині дерева.

Рекомендується дотримання режиму поливу, щоб виключити застій вологи в пристовбурних колах та надмірне підвищення вологості повітря в саду.

• Використання стійких сортів персика.
• Збір та знищення опалого листя і плодів.
• Застосування фунгіцидних обробок до початку цвітіння та після нього.
• Контроль рівня азотних добрив для запобігання надмірному росту пагонів.