Інші збудники

Хвороби, що викликаються, та уражені культури. Гриб спричиняє небезпечні захворювання — фузаріозне в'янення (трахеомікоз) та гнилі кореневої системи. Спектр уражуваних рослин широкий: пасльонові, гарбузові, зернові, бобові та технічні культури. Проникаючи в судинну систему, патоген виділяє токсини, які порушують обмін речовин, що призводить до швидкої втрати тургору та загибелі всієї рослини.

Біологія та цикл розвитку. Патоген поширюється за допомогою конідій та зберігається в ґрунті у вигляді міцелію або хламидоспор. Хламидоспори мають дуже товсті оболонки, що дозволяє грибу виживати в несприятливих умовах протягом тривалого періоду. Зараження зазвичай відбувається через дрібні рани на корінні або безпосередньо через кореневі волоски під час росту рослин у зараженому ґрунті.

Умови розвитку та поширення. Активне зростання гриба спостерігається за температури ґрунту від 20 до 30°C. Висока вологість ґрунту, що супроводжується нестачею кисню, та надмірне внесення азотних добрив сприяють швидкому колонізуванню патогеном кореневої системи. Також поширенню інфекції сприяє використання зараженого насіннєвого матеріалу та нестерильного сільськогосподарського інструменту.

Шкідливість та заходи захисту. Економічні збитки від фузаріозу можуть бути катастрофічними, призводячи до повної втрати врожаю на заражених ділянках. Система захисних заходів включає:

• Вибір стійких до патогену сортів та гібридів.
• Впровадження правильної сівозміни для розриву циклу розмноження гриба.
• Передпосівна обробка насіння ефективними фунгіцидними протруювачами.
• Підтримання оптимального рівня pH ґрунту та балансу мінерального живлення.