Фітоплазма західного X-захворювання

Збудником цієї хвороби є фітоплазма, яка класифікується як Candidatus Phytoplasma pruni. Це облігатний внутрішньоклітинний паразит, який локалізується виключно в провідних тканинах флоеми рослини-господаря.

Організм не має клітинної стінки, що робить його дуже вразливим до зовнішніх умов поза межами клітини рослини або тіла комахи-переносника. Така особливість робить неможливим його культивування на стандартних поживних середовищах.

Цикадки, зокрема види роду Colladonus, виступають основними векторами передачі патогену. Під час живлення соком хворого дерева комаха набуває здатності до зараження здорових екземплярів протягом всього свого життя.

Передача інфекції також може відбуватися штучно під час проведення щеплень, якщо прищепа або підщепа взяті від зараженого материнського дерева. Це робить приховану інфекцію головним джерелом епіфітотій у розплідниках.

Біологія патогену тісно пов'язана з обміном речовин рослини, оскільки фітоплазма споживає поживні речовини, які транспортуються по флоемі, поступово виснажуючи дерево та блокуючи нормальні фізіологічні процеси.

Хвороба вражає широкий спектр кісточкових культур, включаючи черешню, вишню, персик та нектарин. Порушення руху пластичних речовин призводить до системного пригнічення розвитку всієї рослини.

Найбільш виражена шкода спостерігається у якості та кількості врожаю. Плоди на інфікованих деревах стають дрібними, втрачають свій товарний вигляд та специфічний смак, часто стаючи кислими або гіркими.

Через порушення живлення плоди передчасно осипаються, що призводить до втрати значної частини врожаю ще до настання повної стиглості. В окремих випадках врожайність падає до нуля вже через кілька років після зараження.

Тривала присутність патогену в тканинах дерева спричиняє поступове відмирання пагонів, гілок і, зрештою, всієї рослини. Це створює серйозну загрозу економічній стабільності промислових садів.

Окрім прямої шкоди врожаю, фітоплазмоз спричиняє витрати на заміну хворих насаджень, проведення санітарних заходів та вимушене обмеження експорту продукції з карантинних зон.

Симптоматика на листках проявляється у вигляді характерного хлорозу та зміни забарвлення. Листя часто стає червонуватим або пурпуровим, а краї листка можуть скручуватися всередину, утворюючи форму човника.

Вкорочення міжвузлів на гілках призводить до утворення густих скупчень листя, що нагадує «розеточність». Такі гілки виглядають менш продуктивними та схильними до раннього відмирання.

Вплив на кореневу систему проявляється в ослабленні росту дрібних корінців. Дерево стає більш вразливим до інших патогенів та несприятливих погодних умов, таких як посуха або низькі температури взимку.

• Скручування листя та зміна його кольору на фіолетовий.
• Передчасне опадання плодів.
• Гіркий присмак та деформація ягід.
• Відмирання окремих гілок та цілих частин крони.

Оскільки симптоми можуть бути схожими на вірусні інфекції, обов'язковим є лабораторне підтвердження діагнозу методами імуноферментного або молекулярно-генетичного аналізу.

Головним методом боротьби є суворий фітосанітарний контроль при закупівлі садивного матеріалу. Саджанці повинні бути отримані з сертифікованих розплідників, де проводиться тестування на наявність фітоплазм.

Заходи щодо боротьби з цикадками-переносниками повинні включати регулярне обприскування насаджень інсектицидами в періоди масового льоту комах, особливо в червні-липні.

Санітарна обрізка заражених дерев не дає очікуваного результату, тому при підтвердженні захворювання дерево необхідно негайно видалити разом з кореневищем та спалити для запобігання поширенню інфекції.

Важливо підтримувати оптимальний агротехнічний фон, вчасно проводити боротьбу з бур'янами навколо саду, які можуть бути резерваторами збудника хвороби.

Уникайте використання інструментів для обрізки на заражених деревах без попередньої дезінфекції, щоб виключити механічне перенесення фітоплазми на здорові рослини в саду.