Довідник · Збудники

Гриби

Фітофтороз є одним з найнебезпечніших захворювань сільськогосподарських культур, що спричиняється ооміцетом Phytophthora infestans. Збудник належить до царства Chromista і вражає переважно рослини родини пасльонових. Це високоспеціалізований паразит, який здатен повністю знищити врожай картоплі та томатів протягом одного вегетаційного періоду, якщо не вживати вчасних захисних заходів.

2 411 позицій

Вміст розділу

Альтернарія рожево-сіра Alternaria roseogrisea Альтернарія сапонарія Alternaria saponariae Альтернарія цитруллікола Alternaria citrullicola Альтернарія японська Alternaria japonica Альфенас Alfenas Американська нематода-кинджал Xiphenema americanum Аміачний опік Ammonia release Амікосферелла африканська Amycosphaerella africana Амфоботрис рицині Amphobotrys ricini Ангілоспорела червеподібна Anguillosporella vermiformis Ангіозорус пасльонових Angiosorus solani Анголезька плямистість цитрусових Pseudocercospora angolensis Андська латентна віроїдна хвороба картоплі Andean potato Андський латентний вірус картоплі Andean potato Анізограма аномальна Anisogramma anomala Антестомелла пулуланс Anthostomella pullulans Антракноз винограду Sphaceloma necator Антракноз гарбузових культур Colletotrichum lagenaria Антракноз гарбузових культур Colletotrichum orbiculare Антракноз гарбузових культур Glomerella lagenaria Антракноз квасолі Colletotrichum lindemuthianum Антракноз льону Colletotrichum lini Антракноз люцерни Colletotrichum trifolii Антракноз малини Elsinoe veneta Антракноз сорго Colletotrichum sublineola Антракноз шпинату Colletotrichum spinaciae Антракоцистис Еренберга Anthracocystis ehrenbergii Аоролаймус Холдемана Aorolaimus holdemani Апікальний некроз папаї Papaya apical Апіогномонія блукаюча Apiognomonia errabunda Апіогномонія платанова Apiognomonia veneta Апіоспора Монтаня Apiospora montagnei Аристастома плямиста Aristastoma guttulosum Арістастома камарографіоідес Aristastoma camarographioides Арктична іржа малини Pucciniastrum arcticum Аркула чорна Arkoola nigra Армілярія твердоніжкова Armillaria solidipes Артрініум цукровий Arthrinium sacchari Артуріоміцес Пека Arthuriomyces peckianus Арцеутобіум Дугласа Arceuthobium douglasii Аскоспороз малини Ascospora ruborum Аскохітоз богемський Ascochyta bohemica Аскохітоз вівса Ascochyta avenae Аскохітоз волоського горіха Ascochyta juglandis Аскохітоз гороху Ascochyta pisi Аскохітоз гороху Ascochyta pinodella Аскохітоз гороху Mycosphaerella pinodes Аскохітоз доронікуму Ascochyta doronici Аскохітоз злаків Ascochyta graminea Аскохітоз квасолі Ascochyta phaseolorum Аскохітоз кукурудзи Ascochyta maydis Аскохітоз кукурудзи Ascochyta zeae Аскохітоз кукурудзи Ascochyta zeina Аскохітоз люпину Ascochta tarda Аскохітоз нуту Ascochyta rabiei Аскохітоз нуту Didymella rabiei Аскохітоз рису Ascochyta oryzae Аскохітоз сорго Ascochyta sorghi Аскохітоз сочевиці Ascochyta lentis Аскохітоз спаржі Ascochyta asparagina

Гриби

Хвороба проявляється у вигляді появи темних плям на листках, стеблах та плодах. Характерною ознакою є білий наліт зі спорами з нижнього боку листка, що з’являється при високій вологості. На бульбах картоплі збудник утворює тверду гниль, яка згодом може стати причиною вторинного зараження іншими бактеріальними інфекціями під час зберігання, що суттєво знижує якість врожаю.

Біологія патогена вирізняється надзвичайною динамічністю. Розмноження відбувається через зооспори, що пересуваються у водному середовищі, а також через ооспори, які забезпечують виживання збудника в несприятливих умовах. Поширення інфекції відбувається через вітер або краплі дощу, що потрапляють на здорові органи рослин від інфікованих сусідніх кущів або джерел в ґрунті.

Умови для розвитку хвороби є критичним чинником: оптимальна температура 15–20°C та підвищена вологість (понад 90%) створюють ідеальне середовище для розвитку зооспор. Саме тому найсильніші спалахи хвороби зазвичай спостерігаються в дощові роки або в період інтенсивних туманів. Швидке поширення спор дозволяє фітофторозу охоплювати цілі поля за лічені дні.

  • Вибір стійких сортів та якісного насіннєвого матеріалу.
  • Дотримання сівозміни та ізоляція від джерел інфекції.
  • Видалення та спалювання уражених частин рослин.
  • Застосування системних та контактних фунгіцидів.
  • Регулювання вологості у теплицях через провітрювання.

Контроль фітофторозу вимагає стратегічного планування, що поєднує профілактику та хімічний захист. Важливо вчасно розпочинати обробку препаратами, не чекаючи появи візуальних симптомів, особливо в зонах з ризиком високої вологості. Систематичний моніторинг стану посівів дозволяє вчасно виявити патоген і мінімізувати втрати, зберігаючи економічну ефективність вирощування культур.