Дюрандієлла псевдоцуги

Дюрандієлла псевдоцуги (Durandiella pseudotsugae) — це мікроскопічний гриб, що належить до відділу Аскоміцети. Він є спеціалізованим збудником хвороб, що вражають кору хвойних дерев.

Життєвий цикл патогену супроводжується формуванням апотеціїв — маленьких плодово-дископодібних тіл, які зазвичай групуються у тріщинах кори хворих дерев.

Зовні ці плодові тіла мають темний, майже чорний колір. Їхня поява на поверхні кори свідчить про активну фазу спороношення гриба після періодів високої вологості.

Міцелій патогену розростається у камбіальному шарі та корі, що призводить до поступового відмирання тканин навколо місця первинного ураження.

Цей гриб визнаний небезпечним фітопатогеном, оскільки він вражає як молоді саджанці у розплідниках, так і дорослі дерева у лісових масивах, обмежуючи їхній нормальний розвиток.

Головною культурою, що страждає від цього патогену, є псевдоцуга (дугласія), але гриб також здатний інфікувати й інші хвойні породи за наявності сприятливих умов.

Гриб атакує кору стовбурів та гілок, провокуючи появу локальних некрозів. Ці ураження згодом можуть оточити стовбур, порушуючи обмін речовин у рослині.

Пошкодження, спричинені діяльністю Durandiella pseudotsugae, призводять до виснаження дерева, зниження його річного приросту та загальної втрати імунітету.

У щільних насадженнях хвороба здатна до інтенсивного поширення, передаючись через тріщини в корі або місця механічних пошкоджень стовбура.

Найбільшу шкоду патоген завдає молодим культурам, де інфекція стовбура часто є критичною і призводить до загибелі цілого дерева через зупинку руху поживних речовин.

Першими ознаками інфікування є потемніння кори на певних ділянках, які з часом стають вдавленими та набувають іншого забарвлення, ніж здорова поверхня.

На прогресуючих стадіях на ураженій корі з'являються чорні крапки — це апотеції гриба, що проривають епідерміс дерева для викиду спор.

Часто в місцях пошкоджень спостерігається інтенсивне смоловиділення, що є спробою дерева ізолювати вогнище інфекції від здорових тканин.

При обережному знятті кори на ураженій ділянці можна побачити некротичні тканини, які часто мають червоно-коричневий відтінок через руйнування клітин.

На пізніх стадіях хвороби хвоя на заражених гілках починає жовтіти та передчасно опадати, що є видимим сигналом для проведення фітосанітарного обстеження.

Основним заходом боротьби є санітарна обрізка заражених гілок та видалення хворих дерев, щоб зменшити джерело інфекції в насадженні.

Важливо мінімізувати механічні пошкодження стовбурів під час догляду за лісом, оскільки будь-яка рана на корі є вразливим місцем для проникнення спор.

Необхідно дотримуватися оптимальної щільності посадки, щоб забезпечити добру циркуляцію повітря, що знижує вологість навколо кори.

У лісових розплідниках ефективною є профілактична обробка фунгіцидами в періоди, що сприяють розвитку гриба, наприклад, під час тривалих дощів.

Рекомендується постійний моніторинг стану хвойних насаджень, особливо в періоди високої вологості, для своєчасного виявлення та видалення хворих рослин.