Дайм-рак псевдотсуги

Первинні симптоми проявляються у вигляді втиснутих плям на стовбурі або гілках, де кора поступово змінює свій природний колір на бурий.

З часом уражена кора розтріскується, що призводить до оголення деревини та утворення некротичних виразок різного розміру.

На поверхні відмерлої кори можна помітити дрібні темні плодові тіла гриба, які мають блюдцеподібну форму і часто густо вкривають уражену ділянку.

Хвоя на гілках вище місця ураження починає жовтіти, стає крихкою та з часом опадає, що свідчить про порушення сокоруху в судинній системі.

При зачистці кори спостерігається зміна кольору камбію на червонувато-коричневий, що вказує на глибоке проникнення міцелію гриба вглиб стовбура.

Збудником цієї хвороби є гриб-аскоміцет Durandiella pseudotsugae. Цей патоген спеціалізується на ураженні тканин кори та камбію псевдотсуги.

Життєвий цикл гриба супроводжується формуванням апотеціїв, що розвиваються безпосередньо в тріщинах ураженої кори дерева.

Спори гриба поширюються за допомогою вітру та крапель дощу, легко переносячись на значні відстані в межах лісової ділянки чи розплідника.

Патоген належить до групи некротрофів, здатних поступово руйнувати живі тканини дерева, що призводить до відмирання цілих ділянок кори.

Гриб найбільш агресивний у відношенні молодих рослин, проте може вражати і дорослі дерева, особливо при наявності послабленого імунітету.

Розвитку інфекції сприяє прохолодна та волога погода, яка є характерною для осіннього та весняного періодів у багатьох регіонах.

Загущені посадки, де відсутня достатня циркуляція повітря, створюють ідеальний мікроклімат для швидкого поширення спор патогена.

Дерева, що ростуть на бідних ґрунтах або зазнають стресу від посухи чи морозів, стають легкою мішенню для ураження цим грибковим захворюванням.

Збереження вологи на поверхні кори після дощів значно прискорює процес проростання спор та колонізацію тканини дерева міцелієм.

Висока вологість повітря в поєднанні з помірними температурами забезпечує грибу умови для тривалої активності протягом вегетаційного сезону.

Дайм-рак завдає значної шкоди молодим насадженням псевдотсуги, сповільнюючи їхній ріст і знижуючи загальну життєздатність дерева.

Кільцеве ураження стовбура некрозом призводить до відмирання верхньої частини дерева, що робить його непридатним для використання в лісовому господарстві.

У розплідниках хвороба спричиняє масову загибель садивного матеріалу, що призводить до серйозних економічних втрат для виробників хвойних рослин.

Пошкоджені дерева стають вразливими до вторинних інфекцій та шкідників, що значно скорочує тривалість їхнього життя.

Занедбані ділянки з ураженими деревами стають джерелом інфекції для всього лісового масиву, вимагаючи складних заходів з оздоровлення.

Головним заходом боротьби є постійний фітосанітарний контроль та негайне видалення всіх хворих гілок чи дерев з подальшою їх утилізацією.

Забезпечення оптимальної дистанції між деревами дозволяє поліпшити освітленість та провітрювання, що перешкоджає розвитку грибкових спор.

Застосування фунгіцидів під час весняної та осінньої обробки допомагає знизити ризик первинного зараження здорових екземплярів псевдотсуги.

Підтримка високого рівня агротехнічного догляду, включаючи збалансоване підживлення, сприяє зміцненню імунної системи рослин.

• Регулярна дезінфекція інструментів для обрізки після кожного дерева.
• Уникнення механічних пошкоджень кори при догляді за насадженнями.
• Використання лише здорового садивного матеріалу при закладанні нових культур.
• Проведення санітарних рубок у зимовий період для мінімізації поширення спор.