Диплодія леліо-каттлеї

Диплодія леліо-каттлеї (Diplodia laelio-cattleyae) — це мікроскопічний гриб-паразит, що належить до класу Ascomycota. Він є типовим представником патогенів, що вражають тропічні епіфітні рослини в умовах закритого ґрунту.

Систематично об'єкт класифікується у роді Diplodia. Характерною рисою цього гриба є утворення пікнід — спеціалізованих структур, де зріють спори (конідії), які легко переносяться повітряними потоками та водою під час поливу.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний з рівнем вологості в оранжереї. Після потрапляння на тканини рослини спора проростає, утворюючи міцелій, що поступово поширюється всередині рослинних клітин, викликаючи їх руйнування.

Патоген є досить витривалим і може тривалий час виживати на залишках рослин або субстраті, що робить його боротьбу складною без дотримання суворої гігієни.

Розвиток гриба відбувається в оптимальних для орхідей умовах (тепло та висока вологість), тому хвороба часто виявляється тоді, коли ураження вже набуло системного характеру.

Основними культурами, що страждають від цього гриба, є орхідеї, переважно види Laelia та Cattleya. Патоген вражає вегетативні органи, включаючи листя, стебла та кореневу систему.

Шкодочинність гриба полягає в некротизації тканин. Починаючись як невелика пляма, хвороба швидко прогресує, знищуючи ділянки листа, що відповідають за фотосинтез, і псевдобульби, де зосереджені запаси енергії.

Сильне ураження призводить до виснаження рослини. Оскільки орхідеї ростуть повільно, відновлення після атаки Diplodia laelio-cattleyae займає тривалий час і часто неможливе без кардинального втручання.

Окрім прямої шкоди, наявність гриба створює «ворота» для вторинних інфекцій, таких як бактеріальні гнилі, що остаточно вбивають орхідею за лічені дні.

У великих колекціях патоген становить епіфітотичну небезпеку, оскільки швидко поширюється від хворої рослини до здорових через інструменти та краплі води.

Зовнішні прояви зараження починаються з появи дрібних плям, колір яких варіюється від темно-коричневого до чорного. Плями мають чітко окреслені краї, іноді з невеликим жовтуватим ореолом навколо.

При візуальному огляді на поверхні плям можна помітити крихітні темні крапки. Це плодові тіла (пікніди) гриба, які свідчать про те, що патоген вступив у фазу активного спороношення.

Уражені псевдобульби стають м'якими, зморщеними і втрачають свій природний зелений колір. Тканини в місці ураження поступово відмирають, перетворюючись на чорну суху масу.

Коріння, уражене диплодією, чорніє і втрачає функціональність. Рослина припиняє ріст, листя стає млявим, втрачає тургор, що призводить до загального пригнічення.

• Темні некротичні плями на листках;
• Поява пікнід (чорних крапок) на тканинах;
• Втрата тургору і в'янення орхідеї;
• Зміна кольору псевдобульб на чорний.

Першочерговим заходом є ізоляція хворої рослини та дезінфекція зони, де вона знаходилася. Всі уражені частини рослини повинні бути видалені гострим стерильним ножем.

Місця зрізів необхідно обробити фунгіцидами або антисептичними засобами (порошок вугілля, паста на основі фундазолу). Це запобігає повторному зараженню через ранову поверхню.

Для хімічного контролю рекомендується використання системних фунгіцидів, зокрема тих, що містять метилтіофанат або мідь. Важливо проводити обробку всього куща, включаючи субстрат, де можуть бути спори.

Коригування умов вирощування є обов'язковим: зниження вологості повітря, покращення циркуляції повітря та забезпечення достатнього освітлення для зміцнення імунітету рослини.

Профілактика включає регулярне використання біологічних препаратів на основі Bacillus subtilis та стерилізацію інструментів після роботи з кожною окремою рослиною.