Сіра гниль

Збудником хвороби є гриб Botryotinia fuckeliana, що належить до класу леоціоміцетів. Це потужний фітопатоген з надзвичайно широким колом рослин-господарів, який характеризується високою агресивністю у вологих умовах.

Життєвий цикл гриба включає стадію утворення склероціїв, які служать джерелом інфекції. Вони можуть виживати в ґрунті протягом кількох років, очікуючи сприятливих умов для початку проростання та утворення конідіального спороношення.

Поширення інфекції здійснюється повітряно-крапельним шляхом, через ґрунт або заражений інвентар. Патоген здатний інфікувати рослину на будь-якій стадії розвитку, від проростка до періоду дозрівання плодів.

Висока вологість повітря та надмірне азотне живлення значно підвищують сприйнятливість культур до ураження сірою гниллю. Гриб швидко заселяє пошкоджені тканини, виділяючи ферменти, що руйнують клітинні стінки рослин.

Загальна шкодочинність полягає у зниженні якісних показників продукції, втраті товарного вигляду плодів та значному зменшенні обсягів врожаю під час зберігання через швидкий розвиток гнильних процесів.

Найбільшої шкоди завдає виноградникам, суниці садовій, томатам та цибулевим культурам. Також вражає соняшник та велику кількість декоративних квіткових рослин у теплицях.

Найактивніші спалахи захворювання фіксуються в умовах прохолодної та дощової погоди, особливо під час дозрівання плодів, коли рослини стають більш вразливими до проникнення міцелію.

Головною ознакою є поява характерного сірого «пухнастого» нальоту на листі, стеблах та плодах. Тканини під нальотом стають м'якими, швидко втрачають тургор і з часом покриваються чорними склероціями гриба.

Ефективний контроль базується на інтегрованій системі: збір та знищення рослинних решток, забезпечення оптимального повітряного режиму в посівах, використання біопрепаратів та системних фунгіцидів під час критичних фаз росту.