Бісконьяуксія облямована

Бісконьяуксія облямована (Biscogniauxia marginata) є сумчастим грибом, що належить до родини Hypoxylaceae. Цей вид є відомим фітопатогеном, який паразитує переважно на ослаблених деревах, викликаючи відмирання кори.

Характерною особливістю гриба є формування чорних, трохи випуклих стром, які розривають зовнішній шар кори. Назва «облямована» пов'язана з тим, що строми мають чітку межу, іноді оточену залишками перидерми рослини-господаря.

Життєвий цикл гриба включає стадію утворення перитеціїв, всередині яких дозрівають спори. Ці спори викидаються в навколишнє середовище та переносяться потоками повітря або краплями дощу на нові ділянки дерева.

Гриб часто займає нішу вторинного патогена, розвиваючись на тканинах, що втратили життєздатність внаслідок посухи, морозобоїн чи інших стресових чинників, поступово переходячи на здорові ділянки стовбура.

Для ідентифікації патогена в польових умовах оцінюють зовнішній вигляд строми, а в лабораторних умовах — морфологію аскоспор, які мають темно-коричневе забарвлення та характерну форму.

Патоген вражає велику кількість широколистяних деревних порід. Особливу небезпеку він становить для представників родини розових, зокрема для яблуневих садів, де гриб може спричинити масову загибель скелетних гілок.

Основна шкода полягає в руйнуванні камбію та флоеми. В результаті порушується транспорт води та поживних речовин від кореневої системи до листя, що призводить до поступового висихання цілих гілок або стовбурів.

Гриб викликає некрози, які можуть охоплювати стовбур кільцем. Якщо пошкодження стає кільцевим, гілка гине в короткі терміни, що негативно позначається на врожайності та загальному стані дерева.

Окрім плодових культур, гриб може зустрічатися на лісових деревах, де сприяє поширенню гнилей. Це знижує технічну якість деревини та створює загрозу безпеці в рекреаційних зонах через ризик випадання сухостою.

Вплив патогена посилюється, якщо дерево вже має інші пошкодження, оскільки гриб швидко колонізує відкриті ділянки деревини, виділяючи ферменти, що розщеплюють целюлозу та лігнін.

На ранніх етапах розвитку інфекції на корі з'являються плями, що мають змінений колір. Кора в цих місцях стає крихкою і з часом відшаровується, відкриваючи доступ до внутрішніх шарів деревини.

Пізніше на поверхні кори формуються характерні чорні виступи — строми. Вони можуть розташовуватися групами або поодинці, маючи вигляд пласких дисків або випуклих утворень із чіткою лінією окантовки.

Під корою, в місцях розвитку гриба, спостерігається інтенсивне розростання білої або жовтуватої грибниці. Вона виглядає як щільний наліт, що щільно прилягає до деревини та поступово руйнує її структуру.

Листя на заражених частинах дерева в'яне, набуває блідого кольору, а згодом засихає, залишаючись на гілках протягом певного часу. Це часто стається посеред літа при перших ознаках дефіциту вологи.

Зимовий огляд саду дозволяє виявити найбільш уражені ділянки, оскільки чорні строми гриба добре помітні на тлі сірої кори дерев у період відсутності листя.

Основою захисту є своєчасна санітарна обрізка. Всі уражені гілки слід видаляти з захопленням здорової тканини, оскільки міцелій гриба може поширюватися значно глибше, ніж видно неозброєним оком.

Весь рослинний матеріал, що має ознаки зараження Biscogniauxia marginata, підлягає обов'язковому спалюванню. Неприпустимо залишати такі рештки в саду чи поблизу лісових масивів.

Для дезінфекції інструментів під час обрізки застосовують 5% розчин мідного купоросу або спеціальні антисептичні засоби, що запобігає передачі спор між здоровими та хворими деревами.

Місця зрізів необхідно обробляти садовим варом або спеціальними замазками, що містять фунгіциди, для створення захисного бар'єру проти спорового нальоту з навколишнього середовища.

• Полив дерев у посушливі періоди для мінімізації стресу.
• Підживлення калійними та фосфорними добривами для зміцнення кори.
• Захист від морозобоїн за допомогою побілки стовбурів вапном.