Еспарцет (Onobrychis viciifolia) – багаторічна трав’яниста рослина, яка цінується як сидерат і медонос. Завдяки здатності фіксувати азот у ґрунті, він підвищує родючість ґрунтів, особливо тонких крейдяних, вапнякових і кам’янистих поверхонь. При посадці рекомендується вибирати добре дреновану ділянку з достатнім сонячним освітленням; підготовка ґрунту включає розкопування на глибину 15–20 см. Норма посіву становить від 20 до 30 г насіння на квадратний метр, при температурі 19–25 °C оптимально для проростання.
В аграрному секторі еспарцет широко використовується як кормова культура. Врожайність зеленої маси може досягати 400 кг/га, а сіна – до 60 кг/га. Насіння висівають на ранній весні на глибину 3–4 см; нормальна щільність посіву становить 80–100 кг/га (чистим вигляді). Рослина чутлива до зрошення і часто вирощують у суміші із злаковими травами, що дозволяє отримати два врожаї при правильному поливі.
Для бджолярів еспарцет представляє особливу цінність як медонос. Цвітіння починається на другий рік життя і триває 2,5–3 тижні, переважно у травні‑червні. Протягом цього періоду рослина може виробляти до 300 кг/га меду. Нектар з його квітів багатий корисними властивостями, а сам мед відрізняється високою якістю. Для максимального нектаровиробництва необхідно регулярно зрошувати рослини, особливо в періоди спекотної погоди і нестачі вологи.