ПЕНЗЕНСЬКИЙ 1

Костриця «Пензенський 1» – компактний або напіврозлогий кущ висотою 110‑120 см з прямостоячими стеблами середньої товщини і без піхв. Кущистість помірна (10‑13 стебел), облистненість до 40‑44 %. Суцвіття являють собою розлогі, одногриві султани довжиною 25‑30 см з темно‑фіолетовими насінням середньої величини.

Пензенський 1 відноситься до лісостепової екологічної групи і відрізняється високою зимостійкістю, посухостійкістю та слабким пошкодженням шкідниками. Вегетаційний період на сіно становить 39‑42 дні, а до повної стиглості насіння – 90‑91 день. Урожайність зеленої маси досягає 25‑30 т/га, збір сіна – 6,5 т/га, а насіння – 0,3‑0,4 т/га. При азотному підживленні вміст сирого протеїну в сухому речовині корму може досягати 16‑18 %, при цьому клітковини не перевищує 24‑26 %.

Сорт рекомендується для багаторічного сінокісного та пасовищного використання, а також у прифермських сівозмінах. Він добре підходить як в чистому вигляді, так і в суміші з бобовими травами (козлятником східним, люцерною, еспарцетом). Костриця «Пензенський 1» поїдається всіма видами худоби та має високу технологічність у виробництві. Рекомендується для вирощування в Середньоволзькому регіоні.

Костриця безоста, середньостиглий сорт з кодом 5200750, допускається до культивування в Середньоволзькому та Далекосхідному регіонах. Оригінатор – ГУП «Петровська селекційно‑дослідна станція».