Костриця безоста (Bromopsis inermis) — багаторічна кореневищна трава висотою до 1 метра, широко застосовувана як кормова культура для худоби та в якості сіна. Рослина характеризується потужною мичкуватою кореневою системою, що проникає на глибину до 2 м, що забезпечує високу стійкість до посухи, низької родючості ґрунту і здатність витримувати тривалі періоди без зрошення.
Листкові пластини костриці мають довжину від 3 до 40 см і ширину 4–10 мм, пофарбовані в темно‑зелений колір. Суцвіття являють собою нещільний мітелка висотою до 20 см, який багаторазово розгалужується і утворює видовжені насіння довжиною 8–12 мм. Цвітіння починається в кінці червня і триває до середини липня.
Кормові властивості костриці високі: 100 кг сіна містить до 60 кормових одиниць і близько 6 кг перетравного протеїну, а зелена маса досягає 300–400 ц/га. При вирощуванні без зрошення на 1 га можна отримати від 45 до 60 центнерів сіна, при поливі — до 70 центнерів. Насіннєва врожайність становить 3–5 ц/га протягом другого року росту.
Костриця легко вирощується на різних ґрунтах: суглинки, супіщаники, чорноземи і осушені торф'яники. Вона особливо цінна для створення багаторічних пасовищ, закріплення схилів і дорожніх насипів завдяки своїй здатності захищати ґрунт від ерозії. Висів зазвичай проводиться в кінці квітня‑початку травня при вологій землі; норма висіву становить 12–20 кг/га, а міжряддя — 20–40 см.
Оскільки рослина стійка до посухи і низької родючості ґрунту, але погано переносить надлишок вологи, її краще використовувати в регіонах з помірним кліматом. Костриця безоста також може служити декоративним елементом ландшафтного дизайну завдяки яскравим квітковим лусочкам і стійкості до повеней.